Коли любиш свою дитину, приймаєш її будь-якою – DiaLOG – досконале спілкування
loader image

Коли любиш свою дитину, приймаєш її будь-якою

Корисні ідеї, чим зайняти дітей на зимових канікулах
May 8, 2020
Як краще вивчати англійську мову
May 8, 2020

Світлана, 54 роки про свого сина Олексія, 22 роки

Я підозрювала що мій син дещо відрізняється від більшості своїх однолітків. В нього завжди було більше спільних тем із дівчатами, а ніж із хлопцями. Були дівчата, які приходили до нас у гості, я навіть замислювалась що може щось трапитись, але ні, дівчата в цьому сенсі його не цікавили. Я собі думала що мій син просто занадто вимогливий, але ні, виявилось що він гей.

Три роки тому він сам зробив камінг-аут. Не можу сказати, що я була сильно шокована, та все ж це мене вразило. Часом в мене виникали думки щодо його орієнтації, адже він завжди уникав теми своїх стосунків із дівчатами.  Якось, коли він вступив на перший курс університету, я помітила, що він став затримуватися із кимось після занять, на питання «із ким ти?», відповідав що з друзями, вів якісь переписки до опівночі, та ні разу навіть не намагався заговорити зі мною на цю тему. Одного разу я спитала його, чи є в нього хтось, на що отримала пряму відповідь, що в нього все в порядку і мені немає про що хвилюватись, прийде час, він сам про все розповість.

Десь на третьому курсі університету, після занять, він вечеряв зі мною вдома, син виглядав якось загадково, був особливо стурбованим. Я зрозуміла, що він збирається повідомити мені щось важливе.  Я запитала, чи хоче він мені щось сказати. На що він просто подивився мені в очі, відсунув горнятко із кавою, та все мені розповів. Я не одразу зорієнтувалася, як правильно зреагувати, десь хвилину я мовчки дивилася на нього, а потім просто сказала: «То й що ж тепер, нам не допивати каву?» Після цього ми з ним довго говорили, він розповів що завжди усвідомлював свою орієнтацію, і що розповів би раніше, та турбувався за мене! Він боявся, як я зможу це пережити і прийняти.

Спочатку я звинувачувала себе в тому що він «став таким», адже в нашій сім’ї не було подібних випадків. Потім я звернулася до літератури та психолога. Психолог мені дуже допоміг. Вона просто пояснила: в тому що так склалося немає моєї вини, і це взагалі не залежить ані від мене, ані від мого сина. Після цього мені стало значно легше.

Через деякий час я все ж познайомилась із партнером сина, він виявився дуже приємним та вихованим хлопцем, таким, як і мій син. Я бачу, що вони щасливі разом. На разі вони живуть удвох, окремо від мене. Ми часто спілкуємось, іноді вони разом приїжджають до мене на вихідні та свята.

Олексій не посвячує мене в подробиці свого особистого життя, на всі запитання завжди відповідає, що в нього все добре, і мені не варто хвилюватись.

Нікому із знайомих, та навіть із родичів я не розповідаю про життя сина тому, що вважаю, що це його особиста справа. І не тому, що боюсь гомофобії, адже в нашому суспільстві наразі із толерантністю та прийняттям стало набагато краще. Просто він доросла людина, і не зобов’язаний всім доповідати про своє особисте життя.

Батькам, які зіткнулися із подібною ситуацією, я хочу порекомендувати заглибитися в тему, почитати літературу, сходити до психолога. Просто необхідно усвідомити, що гей нічим не відрізняється від натурала. Вони мають ті ж самі почуття, та залишаються тими ж людьми, якими були до зізнання. Потрібно постаратися це зрозуміти.

Адже коли любиш свою дитину, приймаєш її будь-якою.