Як бути у ситуації, коли мама дворічної дитини повинна вийти на роботу? – DiaLOG – досконале спілкування
loader image

Як бути у ситуації, коли мама дворічної дитини повинна вийти на роботу?

Природний засіб для поліпшення і стабілізації здоров’я дітей
June 30, 2020
Правильне харчування
June 30, 2020
Автор тексту

Євгенія Журавель


Консультант, практикуючий психолог в аналітично-екзистенціальному підході, арт-терапевт, членкиня Східно-Європейської Асоціації арт-терапії (EEATA)

Рубрика: DiaLOG із фахівцем

Маєшь життєво важливе питання?

Задай питання на info@dialog.co.uaотримай безкоштовну* відповідь на сторінках DiaLOG**

**анонімність звернення гарантовано!

*DiaLOG - Спілкування від серця до серця! 

 

Як бути у ситуації, коли мама дворічної дитини повинна вийти на роботу?

Мамі у першу чергу варто звернути увагу на власні переживання. Діти – адаптивні. Ситуація, коли мама вранці йде, а ввечері повертається – нормальна і дитина може із нею впоратись. При цьому вона може плакати, сумувати. Це – право дитини на її власну реакцію.

Важливо, щоб дитина залишалась із тими людьми, котрі про неї дбають, дозволяють посумувати, жаліють, не забороняють та не винуватять за власні почуття

Що робити, коли дитина мені бреше?

Діти можуть брехати, якщо бояться покарання. Можливо, ви доволі суворі до своєї дитини. Або ви поставили занадто високу планку, і вона боїться вас розчарувати власною неідеальністю. Також діти можуть прикрашати дійсність, аби виглядати краще в компанії однолітків. Або просто фантазувати. М’яко та довірливо поговоріть із дитиною, аби дізнатись причину її брехні.

Як привчити дитину складати свої іграшки на місце?

У маленької дитини немає потреби прибирати за собою іграшки. Це - вимога батьків. Якщо така норма є у вашій родині, якщо дитина кожого дня бачить, як батьки прибирають власні речі, то вона прийме природну модель поведінки. Потреба дитини – отримувати схвалення дорослих. Похваліть її за спроби самостійно прибрати іграшки. Допоможіть вашій дитині сформувати корисну звичку, яка знадобиться їй у подальшому житті.

Що потрібно врахувати при підготовці до подорожі із дитиною?

Окрім медичної страховки та необхідних у подорожі речей, варто налаштуватись на поїздку. Ваша дитина відображатиме ваш внутрішній стан. Якщо ви спокійні та впевнені, то і дитина буде спокійна. Переживання, напруга, паніка – одразу передадуться дитині. Надмірні страхи говорять про неготовність до такої подорожі. В такому разі – краще її відкласти. Але варто пам’ятати, що подорожі позитивно впливають на дітей. Позитивні емоції та великий об’єм нової інформації дають поштовх до розвитку.

Як розвивати дрібну моторику у дитини?

Розвиток дрібної моторики допоможе уникнути проблем із мовленням у дитини. Тому їй варто приділити окрему увагу. Вам згодяться будь-які дрібні предмети та маніпуляції із ними. Це може бути, наприклад, сортування круп за розміром та/або видом, нанизування намистин на нитку, складання пазлів, застібання та розстібання ґудзиків, ліплення із глини та пластиліну, вирізування та наклеювання аплікацій із паперу, складання орігамі, розфарбовування малюнків із дрібними деталями. Не забувайте робити пальчикову гімнастику та давайте відпочинок оченятам від зосередженої уваги.

Як відмовити дитині, якщо вона просить? 

У будь-якій родині мають бути чітко встановлені правила. Їх встановлюють дорослі. Є таке «правило світлофора»: червоний – не можна категорично, жовтий – можна тільки із батьками, зелений – дозволено. Заборон не повинно бути більше, ніж дозволених речей. Але заборони не повинні бути порушені за жодних обставин. І тут, зазвичай, у батьків слабке місце – вони піддаються під тиском дитячого плачу та істерик. Питання тут, звичайно, до емоційної врівноваженості батьків.

Ще раз: ви встановлюєте правила – діти їм слідують. 

Але завжди вмотивовуйте свою відмову. Адже будь-яке прохання дитини – це перевірка чи відчувають батьки її потреби. 

Як привчити дитину до самостійності?

Терпляче. Заохочуйте всі її спроби зробити будь що, підігрівайте її інтерес, хваліть, якщо вдалося та не лайте, якщо ні. Допомагайте їй. І не робіть замість неї.

Самостійність дитини потребує часу. Закладіть його, якщо не хочете запізнитись. Намагайтесь не підганяти та не нервуватись. Будьте терплячими та доброзичливими. З часом рухи стануть впевненими, а те, що не вдавалось – буде виходити легко та радісно.

Чи говорити маленькій дитині про розлучення?

Якою б малою не була дитина, вона можливо не все розумє, але все відчуває. Озвучити ситуацію так чи інакше доведеться. Намагаючись приховати правду - ви просто обманюєте дитину. Важливо не скидати на дитя емоції батьків. Розлучення – це рішення дорослих і дитина не має бути втягнена у суперечки або чути взаємні звинувачення. Вона повинна знати та відчувати, що ставлення до неї обох батьків не змінилось. І вона – дитина – не є винуватцем розлучення.

Але також не забувайте, що дитина має право на власну реакцію, власні емоції. Допоможіть їй впоратись. І, якщо це потрібно – зверніться по допомогу для себе та для дитини.

Маєшь життєво важливе питання?

Задай питання на info@dialog.co.uaотримай безкоштовну* відповідь на сторінках DiaLOG**

**анонімність звернення гарантовано!

*DiaLOG - Спілкування від серця до серця! 

Donation free

Оренда офіси та склади

від 14м2 до 300м2
КОВОРКІНГИ ТА МІНІ КОНФЕРЕНЦ ЗАЛИ

м. Кривий Ріг, вул. Степана Тільги, 36в

067 32 32 382