ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ У НЕПОВНИХ СІМ’ЯХ
У попередніх статтях, ми з вами розглядали тему гармонійнихстосунків батьки-діти, зокрема, зупинялися на важливості ролі і батька, і матері у становленні дитини, як цілісної особистості.
Дійсно, ідеально коли сім’я повна і дитина отримує потрібну кількість уваги від тата і мами, але в житті бувають різні ситуації, і ми маємо бути готові до всього.
Що ж робити, як виховувати дітей коли сім’я не повна: немає тата чи мами?
В даному випуску видання DiaLOG я дам декілька важливих порад щодо виховання дітей у сім’ї, в якій залишилась одна мама.
Якщо мама залишилася сама з дитиною, то вона має подбати, щоб у житті дитини було достатньо і чоловічих енергій при вихованні. Хтось має виконувати завдання батька – і це однозначно має бути чоловік, хочете ви цього, чи ні – так має бути, так закладено природою.
Нижче наведу поради, як це забезпечити.
По-перше: ідеально самотній жінці з дітьми вийти заміж за гідного чоловіка, який би взяв під опіку її і її дітей і гідно вів їх життєвим шляхом.
Тут одразу можуть посипатися емоційні зауваження, на кшталт: «досить із мене попередніх стосунків», «я й сама впораюся», «кому ж я потрібна з дитиною», «всі чоловіки…» і т.п.
В одній статті неможливо детально розглянути кожну конкретну ситуацію, тай ці питання особистих прийомів, де можна врахувати всі особливості та розглянути всі наявні програми.
Тут я дам універсальну пораду, яка тою чи іншою мірою стосується усіх, хто потрапив в таку ситуацію, і якщо ви чесно прислухаєтеся до неї і виконаєте всі настанови, то отримаєте позитивний результат.
Можливо хтось скаже що це банально, але все ж це правда: причиною розлучення завжди в рівній мірі є дії як дружини, так і чоловіка – 50/50.
Для того, щоб у жінки подальше особисте життя склалося якнайкраще, вона має відпустити всі претензії до колишнього чоловіка, припинити винуватити його (навіть якщо він їй зраджував, вживав алкоголь чи наркотики і т.п.).
Важливо припинити аналізувати негативні проявлення колишнього чоловіка, а натомість проаналізувати свої дії, які призвели до виникнення цієї ситуації. При цьому наголошую, що це не про самобичування, нав’язування собі почуття провини, тощо, а про об’єктивний аналіз і засвоєння уроків.
Щоб щасливо вийти заміж, жінці необхідно зробити аналіз попереднього спільного життєвого шляху, що їй потрібно в собі змінити. Прибравши всі претензії і образи з чистою душею зрозуміти все ж таки, що колишній чоловік хотів їй донести за увесь час спільного життя.
Можливо комусь із вас варто навчитись поважати і цінувати саму себе. Комусь навпаки, прибрати гординю і упередженість. Хтось занадто набрав на себе роль чоловіка (бізнес-леді, кар’єристка, занадто вольова і схильна все контролювати, і т.п.) знехтувавши жіночими обов’язками. Комусь потрібно навчитися довіряти чоловікові. Комусь стати більш самодостатньою як жінка. В когось інші завдання.
Але в будь якому випадку кожній потрібно виявити, усвідомити, визнати і виправити свої ключові помилки – а вони, однозначно, є у всіх без виключення.
Має відбутися глибинне, об’єктивне, щире усвідомлення і переоцінка самої себе. І пройденим є той урок, коли ви щиро, не зважаючи ні на що, вдячні своєму колишньому чоловікові за отриманий досвід (чітко усвідомлюючи за який саме – які саме свої особисті негативні програми ви пропрацювали завдяки йому) і від щирого серця бажаєте йому всього найкращого.
Це жінка має зробити самостійно, або звернутися до спеціаліста з даного питання.
Такій підхід дає гарні можливості, що до якісних змін в особистому житті самотньої жінки.
По-друге:Бувають ситуації, коли жінка (з різних особистих причин) все ж свідомо вирішила більше не брати шлюб та виховувати дитину (дітей) самостійно.
Якщо жінка прийняла таке рішення, вона має усвідомити всю свою відповідальність за гідне, цілісне виховання дитини.
В такому випадку, як би не було важко, важливо пам’ятати про чоловічу сторону виховання, і максимально її забезпечити.
Якщо батько дитини бажає брати участь у вихованні дитини і спілкуванні з нею, ні в якому разі не можна цьому перешкоджати (звісно за виключенням ситуацій неадекватної поведінки батька).
Більш того, мати має подбати про те, щоб дитина поважала і любила свого батька, щоб не сталося у сім’ї, і як би він себе не поводив. Ви маєте пояснити дитині, що, як би батько не проявився (навіть якщо це було пияцтво, насильство, зрада і т.п.), його варто зрозуміти і прийняти. Прийняти – не значить вважати таку поведінку нормальною і стати таким як батько, а прибрати засудження, образу, страх, знайти пояснення причин такої поведінки.
Чому це важливо? Це в першу чергу потрібно дитині. Гармонійні стосунки і з матір’ю і з батьком – це дві важливі складові цілісної особистості дитини. Які б непорозуміння не сталися між батьками, важливо їх не переносити на стосунки батько-дитина, мати-дитина.
Негативна поведінка батька сама по собі залишає невиправний відбиток у психіці дитини і потім негативно проявляється у її дорослому житті.З одного боку неадекватна поведінка батька, яка спричинила травму, а з іншого, дії матері, щодо налаштування дитини проти батька які підсилюють цей стрес.
Завдання мами вберегти дитину від таких наслідків.
Якщо ж батько не бажає чи не може брати участі у вихованні дитини, то мати має подбати про «чоловічу сторону» виховання.
Пам’ятайте, що у вихованні дітей все одно вкрай необхідна участь чоловіка. Тільки чоловік може навчити хлопця бути справжнім чоловіком, а дівчинку шанувати і поважати чоловіків вцілому і слідувати по життю за близькими і рідними чоловіками.
Без чоловічої участі (як власне і без жіночої) виховання дітей буде неповним і це дуже погано впливає на характер дітей. Такими чоловіками можуть бути: дідусь, рідний дядько, тренер секції або вчитель зі школи, будь-який інший авторитетний для вашої сім’ї чоловік.
Мама завжди, при вихованні дітей, особливо хлопчиків, має спиратися на думку чи слова авторитетного для сім’ї чоловіка. Якщо вона в наказовій формі говорить від власного імені,то в цьому випадку син просто не почує маму. Слова він звісно зрозуміє, але вони не є сигналом до дій. Тому, що мама не є авторитетом для своїх дітей, особливо хлопчиків, у неї інша роль (більш широко і обґрунтовано про це я розповідав у попередніх випусках).
Важливою порадою для матерів хлопчиків є наступна: дайте своєму сину (якщо їх декілька – старшому) змогу змалечку гідно зайняти чоловіче місце в сім’ї – вести Вас по життєвому шляху як духовний наставник і відповідальний голова родини.
Мама є душею для своїх дітей.Тою, що вчить їх чуйності, чутливості поступливості, мудрості,вмінню підлаштовуватися, точно взаємодіяти з оточуючим світом, берегти і цінувати свою територію тощо. У мами у вихованні дітей інші енергії і завдання в порівнянні з татом.
Наприклад: якщо мама вимагає від сина прибратись у кімнаті – «я сказала», то такий підхід до виховання дітей не зовсім правильний. Чим старшим ставатиме син, тим менше він буде слухати маму. Мудро і правильно, як на мою думку, сказати: «Сину, любий, приберись будь ласка у своїй кімнаті. Мені важко самій, а покластися я можу лише на тебе».
Перший випадок – не поважна форма спілкування, другий поважна форма взаємовідносин. Отже, зробіть висновок самі, кого виховуєте спілкуючись з дитиною в тій чи іншій формі.
І повірте, якщо дитина на початку не слухняна, то згодом, за умови вашого правильного проявлення, буде слухатись все більше і більше. Бо поважне ставлення завжди робить людину кращою, а довіра до відповідальності дитини – мотивує її до виправдання такої відповідальності.
Якщо когось цікавить це питання глибше можу дати більш широку відповідь в електронному листуванні або на індивідуальному онлайн прийомі.
По-третє: щоб виховати дітей відповідальними, мама має в усьому радитись з дітьми, особливо з хлопчиком, і виконувати їхні поради, особливо, що стосується чоловічих обов’язків.
Наприклад, якщо мама питає поради в доньки, в якій сукні піти на семінар чи якого кольору вибрати шпалери в квартиру. І потім чесно дослухається до цих порад, то донька стає більш відповідальною, адже її поради цінують старші. Такі дії мами роблять слово і думку доньки вагомими, а це важливо для дитини.
Хлопчику важливо донести, що він тепер голова сім’ї і має захищати жінок (маму, сестру, бабусю). Наприклад, якщо хтось ображає маму чи сестру – він завжди має стати на їхній захист, а мама має подякувати синові за підтримку. Такі дії сина мають плекатися і розвиватися як кажуть з пелюшок, при цьому має розвиватися правильний образ того, як захищати свою сім’ю.
По-четверте: дивлячись на можливості й здібності дітей, важливо по справжньому долучати їх до ведення домашнього господарства. Особливо важливо звертати увагу на це у віці з 5-ти до 13 років, в цей час формується ставлення дитини до праці.
Важливо розподілити обов’язки між собою і дітьми. При цьому важливо те, що хлопчик має виконувати саме чоловічу роботу і виконувати свої обов’язки, а дівчинка саме свої жіночі обов’язки в колі своєї сім’ї, а мама – виконувати свою роботу і виконувати свої обов’язки.
Дуже важливо виховувати в дітях взаємодопомогу і взаєморозуміння один з одним.Сім’я – це команда, де кожен виконує свою роль і завжди готовий стати на підтримку один-одного, в якій ти знаєш, що можеш покластися на близьку людину.
Якщо, наприклад, йде прибирання в будинку, то син допомагає мамі і сестрі виконуючи фізично важку чоловічу роботу – носить воду, пересуває меблі, лагодить щось і т.п., а донька разом з мамою підмітає, миє, витирає пил, тощо.
Якщо, наприклад, йде ремонт вдома, то донька має допомагати мамі складати речі, прибирати сміття, наводити порядок, сказати свою думку стосовно дизайну, оформлення інтер’єру тощо, а син, відповідно, бере на себе важку чоловічу роботу (враховуючи вік, звісно) і допомагає чоловікам, які залучені до ремонту.
По-п’яте: найголовнішим є те, що мама має навчити своїх дітей турбуватися про свою матір. Важливо в першу чергу навчити дитину берегти, поважати, цінувати матір і свою родину в цілому, а також допомагати дорослим і шанувати їх. Завдяки такому вихованню, ваша дитина виросте у відповідальну, сильну і самодостатню людину, а Виможете бути спокійними за свою старість – Вам буде на кого покластися.
Дорогі читачі, я маю надію на те, що ці поради надихнуть вас на роздуми і дадуть гарний поштовх для змін свого життя на краще вже сьогодні. Шановні мами, якщо ви хоч частково будете прислуховуватись цих порад, то ваше життя стане на багато приємнішим, легшим і радісним. Якщо ж Ви маєте намір, але поки що не знаєте, як втілити це у своє життя – я завжди готовий вам допомогти, звертайтеся, і ми з вами попрацюємо.
В наступному номері, в продовження цієї статті я розкрию поради для сімей де один батько.
Здоров’я, щастя і процвітання, вам та вашим дітям!
Автор тексту: Світовид Бургун