Не буває нездібних дітей. Частина 2 – DiaLOG – досконале спілкування
loader image

Не буває нездібних дітей. Частина 2

Матусинсинок – образа чи…
April 26, 2020
Секстинг – небезпека поруч
April 26, 2020

ПРОСТІ АЛГОРИТМИ, ЯК ЕФЕКТИВНО СТРУКТУРУВАТИ СТОСУНКИ БАТЬКИ-ДІТИ

У попередньому номері видання ми почали розкривати тему простих, але дієвих алгоритмів налагодження стосунків батьки-діти та виховання сильної, цілісної та гідної особистості. Ви ознайомились із трьома порадами. Зупинилися ми на тому, що кожен з батьків має свою важливу унікальну роль для гармонійного виховання дитини: їх не треба плутати, а чітко їм слідувати. Я також розкрив частину повноважень батьків у своїх ролях, а наразі даю продовження.

 

ПОРАДА 4

Виходячи з викладеного в попередній статті, роль мами – спостерігати за дитиною і передавати всю інформацію без викривлення батьку, а він, у свою чергу, доносить дитині необхідні знання. Якщо робити навпаки, то діти, особливо хлопчики, просто не чують своєї мами.

Часто в побуті трапляється, що мама говорить дитині щось зробити чи робить зауваження, а дитина ігнорує, тож мама переходить на крик, застосовує покарання, проте все марно. Натомість тато прийшов, сказав один раз, без якогось тиску чи крику – і діти одразу виконують те, що від них вимагалось.

Це свідчить про те, що у жінки інші енергії, і, діючи так, вона просто заходить на територію чоловіка у сфері виховання дитини. Говорячи сучасною мовою, вона просто виходить за межі власної компетентності, і, як наслідок, діти, особливо хлопчики, її просто не чують.

Шановні батьки, звертаю ще раз вашу увагу на те, що мама відповідає за стан дітей, їх психічний спокій і рівновагу, а батько – за дисципліну та порядок.

ПОРАДА 5

Є така вікова особливість у дітей – приблизно до дев’яти років вони є кінестетами. Це означає, що діти до цього віку, в переважній більшості, сприймають інформацію на дотик.

Тобто, щоб ваша 5-6-річна дитина почула вас, її потрібно обійняти, взяти за руку, зігріти, підняти настрій, побавити чимось – дати можливість відчути себе захищеною, в затишку. Тільки тоді можна звертатись до неї з певним проханням, вимогою або давати якусь пораду. У такому випадку вона вас почує і зробить все, про що ви її попросите.

ПОРАДА 6

Пам’ятайте: ваша дитина ще росте і розвивається, і в неї ще не всі органи розвинулись (повний фізичний розвиток завершується приблизно до 25-27 років, а психічний – до 30-33 років), тому ваше дитя може не все розуміти, про що ви просите чи що ви намагаєтесь їй донести.

Варто завжди пам’ятати: у дітей швидкість процесу мислення та реакція набагато повільніші, аніж у дорослих.

 

ПОРАДА 7

Як я говорив у попередньому номері, одна дитина – це двоє батьків: тато + мама. Тато – це більш жорстке, аскетичне виховання, труднощі і їх здолання. Мама – це м’яке виховання, емоційність, гнучкість, уміння адаптуватись до оточуючого світу в цілому. Тому виховання дітей має бути збалансованим: одночасно як жорстко, так і м’яко.

Якщо ви виховуєте дитину тільки м’яко, то її характер буде жорстким і непоступливим. У майбутньому така дитина може стати егоїстом, не звертати уваги на чужі потреби й біль, у тому числі й близьких людей. Їй важко буде налагоджувати стосунки з іншими.

Якщо ж тільки жорстко – то її характер буде занадто м’яким і поступливим. Така дитина в майбутньому не в змозі буде відстояти себе, свої інтереси, навіть якщо і виникне в цьому потреба. Наприклад, піти до начальника і попросити підвищення чи законно заробленої заробітної платні і т. д.

Тільки тоді, коли характер вашої дитини буде збалансованим, вона зможе досягти високих результатів в особистому житті і в суспільстві.

Що ж таке збалансований характер? Це вміння думати і діяти залежно від ситуації: коли потрібно проявити м’якість і поступливість – ви її проявляєте, і таке вміння ми отримуємо від мами; а коли потрібно бути жорстким і наполегливим, так і чинимо – цю здатність і силу ми отримуємо від тата.

ПОРАДА 8

Останнім часом в сучасному вихованні занадто багато уваги приділяється індивідуалізму і лідерству. В той же час все менше і менше, а інколи і взагалі не приділяється, увага вихованню щедрості, комунікабельності і вмінню взаємодіяти в команді. На мою думку, це є причиною того, що наразі є багато талановитих людей, які, тим не менш, не в змозі командно створити якихось простих речей, їм важко взаємодіяти з колективом, вони є одинаками, що, у свою чергу, є причиною відсутності сильних і компетентних лідерів-управлінців.

Коли у дитини виховуються лідерські якості, потрібно пам’ятати, що це, зокрема, здатність і вміння вести людей за собою, вміння і бажання брати відповідальність не тільки за себе, а й за інших, навички створити команду та керувати нею. Розвиток у дитини чуття командності та комунікабельності стане в пригоді не тільки в її суспільному житті, а й в особистому також.

Якщо у дитини виховують комунікабельність – це вчить дитину бачити і взаємодіяти з особливостями характеру інших людей, відчувати їх і краще з ними налагоджувати комунікацію. Така людина в майбутньому завжди знайде спільну мову з іншими, поведе за собою команду, зможе побудувати успішну кар’єру чи бізнес.

Якщо виховання збалансоване, то дитина в майбутньому може зайняти своє гідне місце в суспільстві. Людина розуміє, на якому рівні вона може бути керівником, а на якому – підлеглим.

Чітко бачачи свою вершину розвитку, людина здатна постійно її піднімати вгору, розвиватися збалансовано, як духовно так і матеріально.

Виховуючи у наших дітей збалансований характер: індивідуалізм + командність, ми створюємо цілісну особистість, що в майбутньому дасть можливість усім нам жити в цілісному і гармонійному суспільстві.

 

Здоров’я, щастя і процвітання вам та вашим дітям!

Автор тексту: Світовид Бургун,

тренер та засновник школи слов’янських бойових мистецтв (практичний досвід тренерсько-викладацької роботи з дітьми та дорослими понад 20 років, вища педагогічна освіта); практикуючий відичний, сімейний, дитячий психолог, спеціаліст із квантової психології; майстер АйКіДо – чорний пояс, 2-й Дан