Рятівне винце або як влаштований батьківський алкоголізм

ЖАРТИ «ПРО ВИНЦЕ»,

або З чого починається жіночий алкоголізм?

«Вино та кава – ось що допомагає мені впоратись із материнством». Якщо ви ніколи не надсилали подрузі подібні меми-жарти, то у вас або немає дітей, або Інтернету.

Раптово я, мама двох дітей, усвідомила, що мамські жарти про рятівне винце перестали бути просто жартами,  що бо скоро перестаєш помічати, як «заслужений» вечірній келих перетворюється у щоденну пляшку вина.

16:00. Я забираю молодшого зі школи. Ми заходимо додому, обідаємо, і я дозволяю йому хвилин сорок розслабитись під мультики перед тим, як почати робити домашку. Потім наливаю собі невеликий келих вина.

18:00. Я готую вечерю та розповідаю чоловікові, як пройшов день. Він слухає та наливає мені ще келих вина. Другий за день.

19:00. Ми повечеряли. Чоловік бере дітей на прогулянку – щоб швидше засинали, а я мию посуд. Лунає телефонний дзвінок – це моя найкраща подруга бажає розповісти мені про свій пекельний день. Я наливаю ще келих вина, і ми теревенимо. Це мій третій за день.

21:00. Разом із чоловіком вкладаємо дітей спати, тихенько виходимо зі спальні, я сідаю на диван у вітальні та скролюсоцмережі із четвертим келихом вина в руці.

22:00. Чоловік приносить тарілку із сиром та виноградом, наливає по келиху мені та собі.

Тобто, за останні вісім годин я випила п’ять келихів вина. Інакше кажучи цілу пляшку. І я не відчуваю себе сп’янілою.

Через декілька днів у мене відбувся запланований щорічній огляд у лікаря-терапевта. Він ставив свої звичайні питання.

• Чи займаєтесь ви спортом?
• Ні. А ранкові збори дітей до школи вважаються фізичним навантаженням?- жартуючи, відповідаю я.
• Ви приймаєте якісь мультивітаміни?
• Звісно! На смак вони нагадують нафталін, але я знаю, що вони дуже корисні.

І ось те питання, на яке я чекала.

• Скільки алкоголю ви зазвичай вживаєте ?

У повітрі зависає пауза. Нарешті я вирішую збрехати і відповідаю: «Зовсім небагато, келих-другий червоного вина інколи за обідом».

Після лікаря я їду додому и намагаюсь згадати, коли за останній час я проводила хоча б один день без вина. Прокручую в голові місяць за місяцем, рік за роком, і не можу згадати такого дня – здається, що я випивала завжди. Крім, звичайно, всіх своїх вагітностей.

Виявляється, що я вже багато років поспіль випиваю, навіть не помічаючи цього. В якийсь момент я почала пити кожного дня и стала однією із тих мам, що з радістю виставляють смішні жарти про винце у себе на сторінці у Фейсбуку. Тому що «у тебе ж був важкий день, і ти заслужила свій келих». Адже у тебе ДІТИ!

Я раптом зрозуміла, якими насправді несмішними мені почали здаватися мамські жарти про любов до алкоголю. Тому що вони раптом почали виглядати занадто правдивими. Здається, у мене реальні проблеми.

За ці роки я виправдовувала свою любов до алкоголю різними способами. Говорила собі, що я не якийсь там безхатько, який живе під мостом. І я не кричу, напившись, на дітей, а мій шлюб не розпадається під тиском п’яних істерик. Я нормальна мама і дружина, у мене чудова освіта, кар’єра, я дотримуюсь робочих дедлайнів…Та в мене взагалі все добре!..

І знаєте, я не з’їхала з глузду. Ви тільки подивіться: вино за останні роки стало невід’ємною складовою сучасного материнства! Ми сміємось над рекламою жіночої сумочки з потаємною кишенею для пляшки, даруємо один одному чашки з написом на кшталт: «Час випити вина». І все то здається таким милим і кумедним!..

«Вино здається людям прийнятним видом алкоголю, – говорить одна моя знайома. – Ти ж, до речі, мама. Пити вино – це, кажуть, корисно, в ньому повно антиоксидантів. І воно допомагає подолати постійний материнський стрес».

Певно, вона має рацію. Уявіть, якщо б я на початку цієї статті написала, як випиваю чарку текіли або викурюю «косяк» щоденно о третій годині дня, посадивши сина за обід з мультфільмами? Та мене б закидали гнівними образами! Але келих червоного – це нормально, шляхетно, тут немає нічого жахливого. Врешті-решт, «червоне вино корисне для серця».

Алкоголь та кофеїн відрізняються від усіх інших наркотиків тим, що вони абсолютно соціально прийнятні. Дорослі люди в нашому суспільстві можуть вживати їх регулярно без усіляких докорів совісті. Люди думають: «Та це ж просто вино! Нам здається, що пити вино – це зовсім не те саме, що вживати міцний алкоголь». Хоча, насправді, це та сама залежність, тільки в іншій формі.

Можливо, саме тому до недавнього часу я вважала, що вино так само небезпечне та викликає аналогічне звикання, як і міцні напої. Я ніколи в житті не пила горілку. Могла випити джин-тонік на літній вечірці, але все одно, вино завжди здавалось мені безпечнішим. Вино – це щось «здорове».

Як мама я знаю, скільки стресу у жінок кожного дня. Ми переймаємось через гроші, стосунки, побутові клопоти, нам здається, що ми недостатньо гарні мами, дружини, доньки… Одним словом, багато через що переймаємось. І, звісно, як багатьом іншим мамам, щовечора мені хочеться лише одного – лягти на диван, відкрити Інтернет і випити свій заслужений келих, щоб розслабитись. Меми, жарти, всі ці картинки з написамистали такими звичайними, що я навіть не помітила, як мій вечірній келих перетворився на п’ять келихів щодня.

У соцмережах я запостила за останні роки чи не сотні мемів і жартів, пов’язаних з вином. Мені здавалось, що таким чином я підтримую зв’язок з іншими, такими ж, як і я, матерями. Тепер я усвідомила: цими алкогольними жартами я просто допомогла нам усім вигадувати логічні виправдовування звичці випивати кожного дня.

Ні, я не вважаю, що саме Інтернет-жарти про винце підштовхують людей в обійми алкоголізму. Але я на сто відсотків можу стверджувати, що саме популярність всіх цих жартів і низка статей про переваги вечірнього келиха для втомлених мам допомогли мені тривалий час не зважати на мої власні проблеми, які ставали дедалі серйознішими.

Зі мною погоджується моя подруга: «Так, мені здається, саме ці Інтернет-жарти дають нам негласний дозвіл на ці щоденні келихи. Неначе вино – єдиний спосіб для втомленої мами розслабитись. І в цьому немає нічого страшного».

Бути мамою дуже складно, і ніхто з нас не знає точно, що правильно, а що ні. Але всі ці меми про винце стали реальною проблемою. Я думаю, ці жарти популярні тому, що дають жінкам змогу відчути себе нормальними, такими, як всі. Але з якого часу публічно зізнаватися в пристрасті до алкоголю стало нормальним?

У нашій культурі гумор часто допомагає приховувати  реальні проблеми. Якщо мати так сильно втомлюється, що намагається за допомогою вина зняти стрес і заспокоїтись, ми знаємо, що це не є здорово. Але замість того, щоб бити на сполох, ми починаємо жартувати про винце: «РоллінгСтоунз співали про валіум, який став «маленьким помічником мами», а тепер валіум замінили на вино». Набагато зручніше сміятись над проблемою, закриваючи на неї очі, ніж злякатись тому, скільки речовин ми використовуємо, щоб «розслабитися».

Найскладнішою частиною всієї цієї історії для мене було ось що: публічно зізнатись у тому, що у мене проблема з алкоголем. Мені здавалось, я самотня в цьому. Урешті-решт, ми так легко и весело жартуємо про вино – раптом я просто слабохарактерна алкоголічка, а всі інші просто жартують і випивають, дай бог, келих-другий?

І я далеко не одна мати, яка так розмірковує: «А раптом у своїй нескінченній гонці між вихованням, роботою, випіканням пирогів і походами на шкільні концерти я не помічаю своїх проблем з алкоголем?»

У той день, коли я збрехала лікарю, що майже не п’ю, він звернув увагу на великий рівень мого стресу. Я дійсно могла почати раптом плакати ні з чого. Я часто ловила себе на тому, що я пригнічена, або, навпаки, на взводі. Поскаржилась і на те, що погано сплю. Саме після цього замислилась – а раптом я справді алкоголік?

Зі слів мого лікаря, саме з таким запитом матері і звертаються за допомогою.

«Одні приходять та скаржаться на стрес, депресію, пригніченість, – каже він. – Але здебільшого визнають те, що регулярно п’ють, тільки тоді, коли усвідомлюють, що психолог не буде їх засуджувати».

Найнеприємніше не те, що я регулярно хіхікала над усіма цими винними жартами, а те, що використовувала їх, щоб виправдати саму себе. Так страшно мені було зізнатися у тому, що у мене є проблема.

«Ніхто не ставав алкоголіком за власним бажанням, – коментує лікар. – Але дуже часто люди соромляться розповісти про це, бояться просити допомоги, і ці страхи та сором ще сильніше підштовхують людей в обійми алкоголю».

Наостанок хочу сказати – люди повинні знати правду: вино перестає бути корисним, якщо ти починаєш вживати його кожного дня. Навіть зайняті й відповідальні матері можуть зіткнутися з цією проблемою. І мені хочеться вірити, що мами, котрі прочитають цю статтю і впізнають себе, зрозуміють, що  проблема є, і її можна і потрібно вирішувати. Скажу вам: ви не самотні! Не бійтесь визнати свою проблему і звернутися по допомогу.