Убезпечити дітей від…незнайомців

Шокуючий випадок стався на Троєщині років зо два тому: 30-річний чоловік, застосувавши шокер, зґвалтував 10-річну дівчинку прямо в під’їзді та втік у невідомому напрямку. За словами Уповноваженого Президента України з прав дітейМиколи Кулеби, в першу чергу за безпеку дитини відповідають її батьки. «Звичайно, в школі повинні говорити про те, як поводити себе на вулиці та з незнайомцями. Всі проблеми, здебільшого, відбуваються через те, що діти не знають, як поводити себе із незнайомими людьми. Дитина йде зі школи по обіді і далі настає відповідальність її батьків. Вони повинні слідкувати за тим девона і чим зайнята», – говорить Кулеба.

Мінсоцполітики готує зміни до законодавства України щодо відповідальності батьків за життя дітей. «Якщо у США та Європі дитину не можна залишати без догляду до 12 років,то в Україні таких норм немає. Потрібно переглянути відповідальність батьків у випадку,якщо вони залишають дітей самих. Зміни плануються не тільки до Сімейного, а й до Карного Кодексів», – говорить Кулеба.

Батьки не завжди можуть супроводжувати дитину на шляху до школи і додому. А тому вкрай важливо навчити їх правилам поведінки, коли до них звертаються незнайомці. Що саме повинна засвоїти дитина, пропонуємо для вас кілька порад.

Якщо дорослий просить про допомогу – біжи.

Бажаючи бути «хорошим» – піклуватись про молодших і допомагати старшим, – діти можуть стати жертвою зловмисників, котрі попросять піднести сумку, розібратись у телефоні або допомогти щось знайти. Якщо дитина почує таке прохання, повинна твердо відповісти: «Ні, зверніться до дорослого. Він вам покаже дорогу!» і негайно йти, не розмовляючи, далі.

Поясніть дитині, що якщо б дорослому дійсно знадобилась допомога, він б звернувся по неї до такого ж дорослого, тому що діти мало чим можуть допомогти. При цьому, щоб дитина не стала боятись усіх без винятку, розповідайте, що за необхідності вона може звернутись по допомогу до дорослого і це нормально.

«Ні!» незнайомим людям потрібно кричати

Щоб відсторонити дитину від небезпечних незнайомців, введіть правило: на будь-яку пропозицію чужих людей вона повинна голосно відповідати «ні». Причому дитина повинна відразу, не дослухавши пропозицію до кінця, відповідати «ні».

Наприклад, почувши від незнайомця: «Хочеш шоколадку?» або «Давай я підвезу тебе додому!»,дитина відразу ж повинна кричати йому: «НІ!» і бігти.Тому, що якщо малюк почне пояснювати, чому він не хоче або не може зробити те, про що його просять, зловмисник за декілька хвилин зможе переконати його в протилежному.

Категоричне голосне «ні» на кілька секунд виб’є незнайомця з колії й у дитини буде можливість добігти до людей і попросити про допомогу.

Поясніть дитині, що звертатисьпо допомогу та шукати захист краще у пари, в котрій чоловік і жінка. Справа в тому, що в присутності жінки чоловік поводить себе більш героїчно і на рівні природного інстинкту докладе усіх зусиль, щоб захистити малюка.

Вчіть дитину відмовляти.

Виховуючи в дітях слухняність і розповідаючи, що дорослих потрібно слухатись, ви прищеплюєте дитині покірливість. Таким чином, діти просто бояться сказати дорослим «ні». Щоб навчити цьому вмінню, привчайте дитину говорити від свого імені. При цьому вчіть відмовляти ввічливо, але твердо. Наприклад, на пропозицію замовити порцію картопліфрі нехай дитина сама скаже: «Ні, дякую», на пропозицію взяти участь в розіграші нехай відповість: «Ні, ми запізнюємось».

«Ні» на відстані двох метрів і багато разів

Навчіть дитину тримати особистий простір. Вона не повинна підпускати до себе незнайомих людей ближче ніжна на два метри. По-перше, така дистанція дозволить під час розмови дитині дивитися дорослому прямо в очі, а не знизу вгору і зробить її психологічно рівним. По-друге, ця відстань, у випадку спроби схопити дитину, дасть їй час для маневру. А відповідаючи на прохання відмовою, дитина повинна декілька разів повторити «ні-ні-ні». Так це виглядає переконливіше.

Не покладайтесь на слова-паролі

В мережі сьогодні багато порад про те, що мамі з дитиною потрібно вигадати слово-пароль. Але цей метод не завжди ефективний. По-перше, діти віком до 10-ти років легко можуть забути чи переплутати цей пароль. По-друге, вони по своїй природі балакучі, і навіть якщо запам’ятали цей пароль, то розкажуть про нього друзям, а значить таємниця стане загальним надбанням і зловмисник може його підслухати.

На розіграші тільки з батьками!

Переконати звернути з дороги додому дитину можуть під приводом розіграшу або акції, які відбуваються неподалік, наприклад, з нагоди дня народження розважального центу. Поясніть школяру, що подарунки дають лише за наявності документів, а неповнолітні діти не можуть брати участь у акціях. Якщо дитину схиляють до участі у розіграші призів «тільки сьогодні і тільки зараз», нехай вона скаже промоутеру, що зараз зателефонує батькам і піде на захід з ними. Зловмисник, швидше за все, злякається і піде.

Давайте настанови без частки «не»

Психологічна особливість розвитку дітей до 10-ти років – їм складно сприймати дієслова з частинкою «не»: «нероби», «не потрібно», «не бери», «не розмовляй» и так далі. Як результат, ваші заборони сприймаються навпаки: «роби», «потрібно», «бери» и так далі. Виховні розмови з дітьми такого віку потрібно проводити в дозвільній формі. Наприклад: «не розмовляй з незнайомими людьми» перефразуйте в «розмовляй тільки з тими, кого ти добре знаєш».

Крім того, частинка «не» не сприймається підсвідомістю, коли мова йде про незнайому для дитини тему або інформацію. А беручи до уваги те, що у школярів до 10-ти років ще замало життєвого досвіду і майже все, чому ви їхнавчаєте є новим і не зовсім зрозумілим, сформульованафраза з «не» буде сприйматись підсвідомістю з точністю до навпаки тому дитині буде кортіти зробити протилежне вашим словам.

Відмовляючи одноліткам, «скидай» все на дорослих

Часто дитині просто не зручно сказати «ні» своїм друзям. Спритні однолітки цим користуються. Щоб відмовити без сорому, ідеальним може буде прийом покарання від дорослих. Наприклад, на прохання позичити в черговий раз грошей дитина може сказати, що коли батьки дізнаються, то її буде позбавлено кишенькових коштів на тиждень. Або на пропозицію прогуляти уроки варто відповісти: «Зараз за мною приїде тато і якщо дізнається, що мене не було у школі, я буду позбавлений Інтернету на місяць». Однолітки навряд чи захочуть зіткнутисьіз дорослим.

Частування – «не люблю»

Привчіть дитину, що брати їжу від незнайомих людей категорично неможна. І не важливо – чи це цукерка, яблуко або шоколадка. Але якщо малюк засвоїв, що на вулиці від пропонування солодощів потрібно тікати, то як вчинити, коли йому пропонують щось люди, яких він колись бачив (старшокласники, батьки дітей із сусіднього будинку і т.д.)? Навчіть дитину хитро відмовляти. Нехай вона говорить, що на цей продукт у неї алергія і мама не дозволяє це їсти. Також дієвими можуть бути фрази: «Я таке не їм!» або «Я такі цукерки не люблю».

Усе загублене неси до школи

Дітям у віці 9-10 років властивий героїзм. Вони хочуть бути потрібними. Тому, знайшовши загублений гаманець, починають телефонувати по візитівці, щоб повернути річ власнику, побачивши собаку з адресним нашийником – ведуть її за вказаною адресою, а якщо загублений малюк просить їх провести його додому, вони з ентузіазмом відправляються до чужого двору або навіть району. Завдання батьків – розповісти, що цього робити не можна. Бажання допомогти – це дуже добре, але вирішивши діяти самостійно, дитина наражаєвласне життя на небезпеку, адже замість подяки за повернення «загубленки», там на дитину може чекати «засідка».

Щоб убезпечити себе, але при цьому не залишитися байдужим до чужої біди, дитина має зателефонувати батькам і розповісти про те, що сталося. Після цього, якщо батьки дозволять, вся допомога повинна проходити через школу. Вчителі несуть відповідальність за дитину за годину до уроків і протягом години після. Тому, якщо перед або після школи дитина знайшла яку-небудь річ або зустріла загубленогопесикачи маленьку дитину, потрібно відправитисьдо школи, а там вчитель або класний керівник вирішить, що саме потрібно робити. В інший час – слід одразу звернутися до поліції.