День театру: історія української сцени

Український театр почав свій шлях дуже давно. Його розвиток мав кілька ключових етапів, від народних видовищ до віртуального театру. Тож давайте разом заглибимось у цю дивовижну історію.

Джерела українського театру. Народні традиції та Шкільна драма.

Найдавніші форми театру в Україні пов'язані із народною творчістю. Обряди, ігри та пісні дали поштовх для розвитку театрального мистецтва. Але перші справжні вистави почали з'являтися із розвитком релігії. Саме із її допомогою з'явився Вертеп.

Вертеп - різновид лялькового театру, що виник у XVII. Поділяли його на дві частини: релігійну та світську. Перша частина була присвячена історії народження Христа і є більш знайомою нам. А от історія світської частини бере свій початок з простих народних байок, і показує гумористичні сценки з життя звичайного люду.

Також важливою частиною цього періоду були Скоморохи. Мандрівні актори, які виступали на ярмарках, розважаючи публіку невеличкими сатиричними виставами.

У період з кінця XVII- початку XVII сторіччя при Києво-Могилянській академії почали з'являтися Шкільні драми. Перші такі вистави з'явились під впливом європейських традицій, тому спочатку більшість з них писалися латинською або польською мовами.

XIX століття, або зародження національної сцени.

Саме цей період вважається переломним у розвитку українського мистецтва театру.

Але чому? Бо з'явився батько української драми - Іван Котляревський.

Цей чоловік перевернув світ театру написавши такі твори, як «Наталка Полтавка» та «Москаль-Чарівник». Ці вистави стали першими драматичними творами, які написані живою українською мовою. Так Іван Котляревський дав поштовх для розвитку Театру Корифеїв.

Театр Корифеїв став однією з найважливіших точок розвитку українського театру, оскільки був найпершим професійним театром.

Його засновник, Марк Кропивницький, мав на меті створити місце де будуть відображатися соціальні проблеми українців. Де поєднуються гумор і гостра драматургія. Ну і звісно, де обов'язково буде лунати жива українська мова.

І йому це вдалось, а ще вдалося залучити багато талановитих людей. Наприклад, Івана Карпенко-Карого, Панаса Саксаганського й Марію Заньковецьку.

«Березіль», війна і репресії.

Початок XX сторіччя, Лесь Курбас вирішив дати театру друге дихання. Він створює театральну студію «Молодий театр», де починає впроваджувати нові ідеї.

Головною фішкою студії були новаторський підхід до вистав і режисерські рішення повні авангардизму. Така схема, хоч на початку сприймалась з обережністю, але мала велетенський успіх. Тому, трохи згодом, Курбас започаткував театр «Березіль», який мав потенціал стати центром розвитку українського експериментального мистецтва. З чим він успішно впорався, залишився величезний відбиток в історії народного театру.

Але через декілька років радянська влада встановлює жорсткий контроль над театральною діяльністю, чим блокує більшість українських творців. Багато хто з них зазнав переслідувань, а вищезгаданий Лесь Курбас був розстріляний за свою антирадянську діяльність. А самі театри були змушені зменшити або змінити свій репертуар на той, який узгоджувала тогочасна влада.

Відновитися театральна діяльність змогла лише після Другої Світової. Звісно більшість вистав все ще агітувала за патріотизм та відданість радянському союзу, але плюси також були. В цей період почало з'являтися багато театрів, що не дало загинути цьому мистецтву саме в Україні. Наприклад, Київський театр імені Івана Франка з'явився саме в післявоєнний час.

Вплив української незалежності на театр

Після прийняття Україною незалежності, театральне мистецтво почало стрімко розвиватися.

Оскільки більшість заборон, які встановлювала радянська влада, були скасовані, у митців з'явилось більше свободи.

Починають розвиватися сучасні вистави, які використовують різні технології та ефекти.

Також після пандемії COVID-19 стали популярними онлайн вистави.

Український театр пройшов складний шлях, на якому як багато перешкод, так і ще більше перемог.

І зараз, під час війни, він продовжує розвиватися. А головне, що йому точно ще є чим нас здивувати.