Не травмованих не існує

Чому з психологічної точки зору не існує людей, які не зазнали психологічних травм?

Насправді, психологічна травма — це невід'ємна частина людського досвіду. Наш світ досить жорстоко виховує суспільство стресовими ситуаціями, втратами, конфліктами, викликами долі. Фактично кожна людина, рано чи пізно, стикається з психологічними травмами, значними чи не дуже.

Різноманітність подій, здатних вплинути на наш психоемоційний стан, вражає: сварка з близькою людиною, критика на роботі чи хвороба можуть внести свої корективи в нашу буденність, а розлучення чи зрада міцно осідає всередині нас, і існує доти, доки не отримаємо достатньої підтримки.

В умовах нашого сьогодення, коли вся нація переживає важкий час, важливо приділяти багато уваги своєму психічному здоров'ю. Війна, з усіма її проявами є надпотужним чинником, який безповоротно впливає на людину. Стресовий розлад, в подібній ситуації, є адекватною реакцією психічно здорової людини.

З першими проявами дискомфорту варто звернутися до спеціалістів, які допоможуть позбутися перших неприємних почуттів, з якими довелось зіткнутися.

Те, як людина переживає буремність подій, залежить від багатьох чинників: особистість, життєвий досвід, соціальна адаптованість. Одна подія може здатися для когось звичайною буденністю, для іншого ж залишитися головною травмою на все життя — це суб'єктивне переживання, яке не варто проектувати на всіх.

Інколи стається так, що ми не усвідомлюємо те, що пережили психологічну травму. Найрізноманітніша симптоматика не відразу розкриває свої грані, розпочинаючи з більш банального відчуття тривожності, розвиваючи з часом агресію, відчуття провини та депресії. Проблеми зі сном та засинанням, харчування відходить на другий план, а психосоматичні захворювання роками живуть з нами пліч-о-пліч, не маючи підґрунтя.

У психотравми є класифікація. Гостра травма з'являється через гостре стресове навантаження чи фізично небезпечну подію, а хронічна травма стається, якщо стресові події впливають на нас тривалий час. Наприклад, хронічна травма з'являється у дітей, які стикалися з систематичним домашнім насильством та жорстоким поводженням. Комплексна травма буває у людей, які переживають кілька травматичних подій поспіль — наприклад, кілька смертей близьких людей за короткий часовий проміжок.

Вторинна або опосередкована травма є наслідком спілкування з людиною, яка пережила важкий досвід. Такий вид травми нерідко трапляється у соцпрацівників, журналістів, правоохоронців, психотерапевтів та лікарів.

Особливою зоною ризику завжди були і будуть діти — їхня незміцніла психіка не може впоратися з емоційним навантаженням так, як у дорослих, тому вони гіперболізовано переживають стресові ситуації, не отримуючи допомоги від батьків, і в дорослому віці це проявляється у вигляді різних психологічних проблем.

Критика або булінг однолітків це завжди про високий рівень тиску, але цьому цілком можливо зарадити.

Насамперед — оцінка ситуації, в якій опинилися, шляхом відвертої розмови з дорослими.

Важливо уникати маніпуляцій та залишатися при своїй думці.

Потрібно розуміти, що психологічна травма — не слабкість, а нормальна реакція на важкі життєві обставини. Якщо ви відчуваєте, що пережили психологічну травму, не соромтеся звертатися за допомогою до психолога або психотерапевта.