Автобіографія та Техніка обстукування

Я витратив багато часу на пошук знань, які б могли дали мені можливість розкрити природу людини і гармонійне співіснування з самим собою і оточуючим світом. Найбільше відповідей для себе, я отримав саме в нашій слов’янській культурі і звичаях.

Почав свій шлях із бойових мистецтв, котрі і зараз залишаються невід’ємною частиною мого духовного шляху.

Бойові мистецтва – це не тільки робота із супротивником, а зі своєю увагою, страхами, неприйняттями, слабкостями тощо. Японці досягли високих результатів у економіці тому, що дивились на поле бізнесу як на поле військових дій. І використовували відповідні правила при веденні своїх бізнесових справ. Моя мета полягає в тому щоб розширити використання бойових принципів не тільки на бізнес, а й на повсякденне життя: - при взаємодії з людьми, при здоланні стресів, страхів і всіляких протиріч.

Так склалося, що бойові мистецтва супроводжують мене з дитячих років. Усе почалось з того, що я займався самостійно так як розумів, вивчаючі вправи за публікаціями з журналів. Потім зібрав свою першу групу. Пізніше я зацікавився Ай-Кі-До, оскільки в місті Прилуки не було школи бойових мистецтв в якій я міг навчатися, я сам поїхав до Києва, налагодив зв’язки та познайомився з учителем. Все відбулося найкращим способом, це і дало мені можливість створити групу ще і з Ай-Кі-До. Згодом я створив першу в Прилуках школу Ай-Кі-До, і зараз мої учні продовжують розвивати цей напрямок бойових мистецтв уже самостійно.

Ще під час навчання в університеті, я цікавився взаємодією духовного і матеріального, фізичного і психологічного аспектів життя людини (цьому, до речі, частково була присвячена моя дипломна робота в університеті). Мені дуже не подобалося, що відбувалося навколо. Це були «темні дев’яності». Стресів напруги в суспільстві вистачало. Я шукав відповіді на свої питання, але ніхто не міг мені їх дати. І в один із днів у підземному переході я побачив Індійську лавку. Там мені дали буклет із координатами Київського храму «Сознание Кришны». В цьому храмі я потім прожив близько двох місяців. Вивчаючи Індійські практики: спосіб життя людей їх світогляд, взаємодію людини і суспільства, сімейні стосунки тощо. Що найменше, це було цікаво у контексті моєї педагогічної освіти.

Згодом я дійшов висновку, що і цих знань мені теж не достатньо, що існує суттєва різниця у наших народів. Я бачив потенціал нашого народу, і він у деяких аспектах вищий за потенціал закладений в ученнях східних, Індійських та інших шкіл. Взяти, наприклад, стосунки між чоловіком і жінкою в нашому суспільстві і у індійському, в деяких аспектах взагалі різне світосприйняття дійсності. Тобто, я збільшив кількість знань, але так і не отримав відповідей на свої питання. Мусив самостійно створювати свою картину світу. Всесвіт привів мене до людей які займалися слов’янським звичаєм: від історії до харчування і одягу. Я почав вивчати слов’янський звичай і культуру та працювати над поєднанням нових знань і тих, що уже мав. І мені відкрились сакральні знання і розуміння природи речей, я отримав багато відповідей на свої глибинні питання.

Зараз основна моя мета, як майстра, дати людям алгоритми і ключі для розкриття їх природнього потенціалу, до відновлення цілісності Дух-Душа-Тіло. Люди, чомусь, звикли духовні практики ускладнювати та містифікувати – я показую, що сила у простоті, і кожному доступні і відкриті сакральні знання і здібності, їх просто потрібно згадати і навчитись      користуватись ними на своє благо і благо людства. При цьому ключі і зерна знаходяться в різних культурах і звичаях, важливо зібрати ці зерна, адаптувати і поєднати на основі сакральних знань і традицій того народу, до якого ми належимо.

Дуже важлива деталь – усі свої практики, семінари, тренінги, майстер-класи і т.д., я проводжу зі своєю дружиною Оксаною. Родина і Рід, в нашому звичаї - це основа-основ і найглибша духовна практика, а чоловік і дружина - це команда, один цілісний організм. Ті знання і принципи яким навчаю своїх учнів, я застосовую в своєму повсякденному житті – тому ці знання є прикладними.

Техніка обстукування

Цю техніку я розробив для прибирання надлишкового напруження в тілі людини, розблокування енергії, забезпечення вільного току сили крізь тіло і збільшення життєвої амплітуди рухів суглобів.

З давніх часів відомо, що гнучкість суглобів і пластичність тіла – запорука щасливого, довгого, сповненого здоров’я та молодості життя.

Енергетичні закупорки, як правило, в більшості випадків виникають саме в суглобах та м’язах.

У слов’янських бойових мистецтвах прибирання надлишкового напруження в тілі має особливу життєву необхідність. Поясню чому: майже усі удари в нашій бойовій культурі енергетичні. Скільки б ви не зміцнювали фізичне тіло, сила удару все одно пройде крізь нього і ушкодить його в тій чи іншій мірі.

Ушкодження тіла відбувається в тих місцях, де є напруження – блокування енергії. Тому в нашій бойовій традиції дуже багато уваги приділяється розслабленості, м’якості, пластичності і текучості фізичного тіла.

В наших бойових мистецтвах, цей стан називається лухтовий. Тіло має бути м’яким і податливим як кисіль.

Тому, в слов’янській бойовій культурі удари не тримають, а приймають і пропускають їх силу через себе і використовують її, відповідно до ситуації, що склалася.

Як правило, напруження в тілі прибирається за допомогою розтягування суглобів, жил і м’язів.

Я також користуюся цією технікою, але в процесі роботи мені хотілося досягти більш глибинного ефекту. Я певний час експериментував, вивчав, спостерігав і досліджував процеси в тілі під час роботи. Внаслідок наполегливої практики та дослідження, мені відкрилася нова цікава техніка для більш глибинного прибирання напружень в тілі, розблокування енергії і забезпечення її вільного потоку. Я назвав її просто, відповідно до самого механізму роботи:  «Техніка обстукування».

Як це працює?

Щоб досягти ефективного і швидкого результату використовується спочатку обхлопування, а потім обстукування (це мій особистий винахід).

Ту частину тіла, яку потрібно розтягнути, фіксують у розтягненому положенні, потім її спочатку обхлопують долонями, обстукують паличками, а потім обстукують руками.

Техніка обхлопування долонями і обстукування паличками спрямовує кров до поверхні тіла прискорює процес обміну речовин, так би мовити, розігріває і підготовлює тіло до більш серйозної та глибинної роботи.

Обстукування паличками особливо по кістках, звільняє додатковий резерв людини, вивільняючи велику силу із глибини кісток, якої в сто разів більше аніж енергії м’язів. Це дуже позитивно впливає на енергійність і активне проявлення людини не тільки на заняттях, але й в повсякденному житті.

Обстукування руками це більш глибокий вплив на суглоби, жили і м’язи в тілі людини.

Це щось схоже на принцип дії гематоми, яка виникає при ушкодженні кровоносних судин, внаслідок чого кров накопичується під шкірою, в м'язах або будь-яких інших тканинах. В таких випадках, організм спрямовує до місця травми більшу кількість крові і очищує його. При обстукуванні ушкоджень тіла не виникає, але позитивна і корисна реакція тіла і подальше очищення відбувається так як і при гематомах.

За рахунок цього ефекту, відбувається додаткове очищення і зцілення задіяної частини тіла, і насичення її поживними речовинами у більшому обсязі. Так відновлюється ушкоджена частина тіла, і усі тканини навколо.

Також, при обхлопуванні і обстукуванні, за рахунок прибирання надлишкової напруги в тілі, додатково вивільняється життєва сила яку можна спрямувати на процеси омолодження свого тіла чи процеси, що пов’язані якістю, швидкістю мислення тощо.

Важливо, при освоєнні техніки обстукування приділити особливу увагу долоням і ступням.

В цьому матеріальному світі, найбільше людина взаємодія з навколишнім середовищем, через долоні і ступні.

Ступні, більше навантажуються ніж долоні і руки. Тому, що ноги постійно зайняті роботою, вони постійно переміщують тіло в просторі. Руки ж можуть бути не задіяні, наприклад коли людина просто йде.

Руками люди творять цей матеріальний світ. Через долоні людина відчуває і творить свій світ, ноги ж переміщують тіло в просторі. Щоб творити свій світ, його треба відчувати. От люди і творять своє буття  відчуваючи його через дотик долоней.

Ось короткий опис техніки:

Практика починається з ретельного розминання пальців, долонь, рук і всієї верхньої частини тіла до пояса; або з пальців, ступень, ніг і всієї нижньої частини тіла до пояса відповідно, до свого відчуття і потреби.

Спочатку робимо розтирання, розминання м’язів і жил пальців потім розминання суглобів пальців рук, долоні з обох боків, рамено (передпліччя), плече, тулуб до пояса. В такій же послідовності пропрацьовуємо і ноги.

Все це робимо приділяючи достатньо велику кількість уваги гнучкості і м’якості суглобам долонь. Правильно і ретельно прибираючи надлишкову напругу з них. За рахунок таких дій вони стають дуже м’якими і чутливими.

На психологічному рівні, в цей час, начебто спадає якась пелена з очей і людина по іншому бачить і сприймає оточуючий світ. Відповідно, по іншому з ним і взаємодіє.

Також досить значну частину уваги потрібно приділяти розтягуванню суглобів ступень, це, до речі також потужна духовна практика, пропрацювання зв’язку зі своїм родом через взаємодію з фізичним тілом.

Поряд з тим, робота з нижньою частиною тіла дуже важлива для гармонізації роботи нижніх чар (чакр), які відповідають за матеріально проявлене кохання, репродуктивне здоров’я, глибокі статеві стосунки,  народження дітей, заробляння грошей і все, що пов’язано з взаємодією з матеріальними благами.

На фізичному рівні, після опрацювання ніг, тазостегнової частини і нижньої частини живота, ви відчуєте в собі глибинне тепло і розслаблення. Включаються нижні енергетичні центри і, як наслідок, з’являються сили для проявлення і матеріалізації своїх мрій і планів. При правильному застосуванні техніки, це я вам гарантую, перевірено практично.

Най головніше, людина, яка виконує практику, має бути в потоці – а саме в тому емоційному стані, з тією силою і швидкістю, з тією послідовністю, з тією імпровізацією інструментів і підходів, які приходять в дану мить.

Це саме те, що потрібно і важливо, бо в саме в цей час і цю мить все має відбуватися так як має відбуватися. Той, хто виконує практику, найкраще знає і відчуває, що і з якою силою має робити тому, хто приймає практику, в даний момент часу.

Після таких занять людина отримує, піднесений настрій, потужний заряд бадьорості і головне величезне бажання жити і творити. Також вона отримує нові барви сприйняття і відчуття цієї реальності, і нові можливості проявлятися в цьому матеріальному світі.