А ЯК У ВАС НА ЛЮБОВНОМУ ФРОНТІ?

Слово «фронт» в будь-якому контексті нагадує про бойові дії. Можна погодитись з тим, що існує фронт робіт, фронт культурний, але як бути з «фронтом любовним*»,* який відверто натякає на війну? І чи стоїть за любовним фронтом любовний тил – не  повсякчас же стояти на лінії вогню?! Проте в любові навіть тил (міцна родина або тривалі стосунки) – це місце, куд*и* можуть переміститися бойові дії

Вдумуючись у значення слова «фронт» дуже хочеться знайти зачіпку, від якої ниточкою побіжить думка до справжнього кохання. Але так буває не завжди…

«Фронт – це лінія розгортання збройних сил і їхнього зіткнення з противником; військовий строй шеренгами». Може, провести тут паралель з дівчатами, що прийшли на дискотеку, сіли за столики й вперто чекають з суперлонгрідом, поки їх запросять?

Ось ще одне визначення: «фронт – стратегічний район дії». Воно прекрасно підходить для опису відомого життєвого етапу, що починається десь у часи першої дитячої закоханості в дитсадку і… ніколи не закінчується. Навіть тоді, коли від кохання залишаються лише спогади. Стратегічні райони знайомства та влаштування особистого життя усім давно відомі: від каси супермаркету, інтернет-сайту, офісу до, перепрошую, цвинтаря (як тут не згадати героїню невмирущого фільму «Москва сльозам не вірить»?)

Наступне тлумачення слова «фронт»: «об’єднання різних (суспільних, політичних) організацій у боротьбі за спільні цілі». Тут теж просто. Жінки об’єднуються з жінками  (подружками) у фронт опору «отим», кого прийнято називати «ско…» чи «ко…» й боретесь, аби вони йшли собі… десь повз, а от позитивні герої нехай розбавляють ваші лави у вигляді люблячих й відданих чоловіків, батьків блакитнооких діточок.

А можна просто звернутись до латини, яка підкаже, що фронт – це «лоб».  Тоді все стає зрозумілим: любовний фронт – це така проблема, яка встає прямо перед тобою – як-то кажуть, «в лоб».

ЛЮБОВ І РОЗУМ

“Когда один утопил, другой – спас. Проходит время, и он топит*…” (Людмила* Гурченко*, актриса**)*

У житті з чоловіком ми спочатку тонемо в щасті, а потім часто – в його повній протилежності. При цьому винуватець нещодавнього божевільного щастя не тільки не подає нам руки допомоги, а ще й топить. І раптом – диво, нам кидають рятувальний круг, нам співчувають, нам допомагають вибратись з небезпечної безодні… Цей рятувальник – без сумніву герой, а героїв всі люблять та поважають. Та проходить час, і вам знову починає здаватись, що вода в морі кохання прибуває, а ви знов розучились плавати…

Чомусь, коли ми так дбайливо вибудовуємо стосунки з чоловіком, ми думаємо, що цей, новий, ніколи не зрадить, буде піклуватись, захищати, що він кращий за того, попереднього, який зраджував, не любив, не піклувався… І ось вже за спиною виростають крила, а в голові пульсує одна думка: «НАРЕШТІ Я ДОЧЕКАЛАСЬ ЩАСТЯ, АДЖЕ Я, ЯК НІХТО, ЦЬОГО ВАРТА!»

Не можна увійти в одну річку двічі. Але, на жаль, тонути в одній і тій же річці можна і двічі, і тричі… Історія може повторюватись, то, може, варто мати завжди при собі особистий «рятувальний жилет»? Розум?

0:1 – ВИ ПРОГРАЛИ

“Чим більше жінка любить чоловіка, чим більше йому довіряється, тим швидше програє…»” (Джуд**і Фостер*, актриса**)*

Не можна, танучи, як морозиво в спеку, в його обіймах від ніжних слів і солодких обіцянок, довірятися у всіх смислах цього слова. Довіряти особисто йому, коли він говорить, що до вас не знав справжнього кохання, а ви – найкраща у світі. А також бути надто вже відвертою, розкриваючи йому ВСІ свої секрети й таємниці. Адже саме вони дуже скоро можуть стати вбивчою зброєю, спрямованою проти вас. А програний бій з чоловіком – душевна рана, котра затягується іноді роками.

МЕРЕЖА ЧИ ПАВУТИНА?

Сайти знайомств – чи не найпідступніше місце для зустрічі чоловіка і жінки, хоча йому під силу увійти до Книги рекордів Гіннеса за кількістю ідеалів та янголів – проте, на жаль, часто фальшивих. Тут всі – бійці невидимого фронту. Сюди заходять з надією завести нових знайомих, зустріти справжнє кохання чи секс-партнера. У віртуальному просторі можна дозволити собі виглядати краще – і зовні, і внутрішньо. І очікувати, що вас, нарешті, будуть сприймати таким, яким ви є насправді і зрозуміють вашу суперечливу душу.

Тут світ, поділений на самотніх жінок і чоловіків, які ще не мали щастя побувати на фронтах кохання, або які вже повернулися звідти – але вже пораненими звірами. Чи можна назвати ці сайти «тилами» – вряд чи. Тому що баталії часто розпалюються вже на етапі повідомлення-привітання. Більшість з «ветеранів» соціальних мереж уже виробили в собі імунітет проти нахаб чи маніяків. Таких вже не чіпляють іронія, сарказм, двозначні компліменти та пропозиції одразу «познайомитись ближче». Вони просто безжально «банять», видаляють «героя чи героїню не свого роману», легко забуваючи образи. І це нагадує вже, дозвольте, атомну зброю, що прийшла на фронт особистого життя.

СЕКС ЯК ДВОБІЙ

“Занимаясь любовью с женщиной, ты мстишь ей за всё, что в жизни не удалось” (х/ф “Элегия”). Слова героя відомого фільму «Елегія» (2008 рік) режисера Ізабель Койше вражають. І тут наче інсайт: так ось чому пристрасть чоловіка буває такою емоційно різною!? Так, вона іноді нагадує помсту. Може тому, що в ліжку, яке, вважається, може примирити чоловіка і жінку, стерти всі «рельєфи» денних непорозумінь, ми намагаємось знайти компроміси (а вони даються так нелегко…)?

Військовий обов’язок – подружній обов’язок… Секс – як двобій… Ліжко – поле бою… І ми навіть тут – солдати своїх армій, що отримують «по заслузі». отримують «звання», «ордени» та «медалі», за вміння вести війну і укладати мир.

Вартові кохання

О, великая вечная армия,

где не властны слова и рубли,

где все – рядовые:

ведь маршалов нет у любви!

Пусть поход никогда ваш не кончится,

признаю только эти войска!..

Б**улат Окуджава

Аналізувати поезію – справа невдячна, але… Але кортить. Вартові кохання – безперечно красивий образ. Але хто вони, якщо говорити конкретно? Вочевидь, це все, що оточує закоханих, та й вони самі.

Словники-розумники так тлумачать слово «вартовий»: «це озброєний караульний, що здійснює бойове завдання щодо охорони й захисту дорученого йому поста». Які завдання вважаються у коханні бойовими, ми знаємо. І хочемо,  аби ворог у вигляді іншої жінки не прослизнув до нас, а якщо й прослизнув, то був негайно роззброєний.

Чим жінки озброєні, давно відомо: вродою і молодістю, мудрістю й хитрістю, красивим одягом, лагідними словами, мистецтвом залицяння, вбивчим мейк-апом і, якщо хочете, силіконом та ботоксом. Перебування жінки на варті охорони свого кохання, коханого, сім’ї триває нескінченно. І жодна жінка не погодиться залишити цей пост, якщо навіть десять булатів окуджав будуть говорити, що «часовым полагается смена».

І неправда, що у любові немає маршалів, тому що «поганий той солдат, що не мріє стати генералом”.

І в цю армію – армію кохання – ми призиваємось надовго. А точніше – на все життя.