Соціоніка- наука про унікальність

Соціоніка- наука про унікальність

Кожен з нас, мабуть, не одноразово задумувався над психологічними відмінностями між людьми. Індивідуально-психологічні властивості цікавили вчених та філософів ще з давніх часів. Карл Густав Юнг підходить до психології людини як до визначеної структури: «У своїй роботі з пацієнтами я вже давно помітив, що окрім багатьох індивідуальних особливостей у людській психології існує також цілий ряд типових відмінностей».

Аушра Аугустиновічюте - автор соціоніки, концепції типів особистості і взаємодії між ними, наводить такі приклади відмінностей:

• в почуттях одних людей мало свідомого, їх почуття не контролюються розумом, тому вони їх витісняють (логічний тип), інші ж навпаки не соромляться почуттів, вважаючи почуття тим, що робить людину благородною (етичний тип);
• також цікавим є факт що одні люди добре усвідомлюють свої фізичні відчуття, потреби, а також потреби оточуючих (сенсорні типи), а інші люди відчувають  своє «фізичне я» погано, і здається що впевнені в своїй тілесності лише доти, доки  дивляться в дзеркало (інтуїтивні типи);
• одним неприємно, коли їм докоряють за те, що вони перестарались, зробили те, що потім виявилось зайвим, і це знеохочує їх надовго (інтроверти), а іншим неприємно коли їм докоряють за те що вони зробили недостатньо (екстраверти), а вказівки про надмірну активність сприймають як похвалу;
• один старається все можливе зробити сьогодні, так наче існує лише сьогоднішній день, і з пересторогою відноситься до імовірних випадковостей (сенсорний), а  інший живе новими можливостями, які його захоплюють,  і в стабільних умовах йому здається що він «задихається» (інтуїтивний). Один «живе в просторі» інший «живе в часі».

Ми відрізняємось так, наче люди із різних планет. Цікавим також є і те, що різні типи більш  схильні до захворювання одних органів, і менше до захворювання інших, що  пов’язано зі схильністю до дефіциту  інформації та енергії по певному аспекту. Детальніше про це Аушра описує в книзі «Соціон».

Про структуру соціоніки

  Соціоніка виникла на основі типології Карла Юнга. В своїй книзі Юнг говорить про четверичність, як основу всього: «…ми маємо 4 стихії, 4 первинні якості, 4 кольори, 4 касти в Індії, 4 шляхи духовного розвитку в буддизмі. Четвериця є архетипом який зустрічається практично всюди. Вона є логічною передумовою всякого цілісного судження. З цієї ж причині є 4 аспекти психічної орієнтації».

Юнг виділив 4 психічні функції:

• «почуття» (термін «етика» в соціоніці);
• «відчуття»(сенсорика);
• «мислення»(логіка);
• «інтуїція»

«Подобно тому как только один из четырех сыновей Гора имел человеческую голову, так, согласно правилу, только одна из четырех базовых функций является полностью сознательной и достаточно-дифиринцированной, чтобы свободно управлять волей, другие же остаются отчасти или полностью бессознательными» (К. Юнг).

Ці 4 функції створюють 2 дихотомії: «логіка-етика» та «сенсорика-інтуїція».

 «Бессознательное имеет компенсаторную функцию. Помимо этой общей функции, бессознательное обладает также функциями, которые могут становиться сознательными в других условиях. Мыслительный тип, например, подавляет и исключает чувство, насколько это возможно, так как ничто не расстраивает мышление так сильно, как чувство, и чувствующий тип подавляет мышление, поскольку нет ничего более вредного для чувства, нежели мышление. Подавленные функции переходят в управление бессознательным. Эта бессознательность не означает, что, например, мыслительный тип не сознает свои чувства. Он знает свои чувства очень хорошо, настолько, насколько он способен к интроспекции, но он отвергает их ценность, заявляет, что они не имеют на него влияния. Поэтому чувства нападают на него неожиданно, против его воли, и, будучи спонтанными и автономными, они, в конце концов, присваивают себе ту самую ценность, в которой его сознание им отказывает. Таким образом, бессознательные чувство мыслительного типа оказываются исключительно фантастического характера, зачастую в гротескном контрасте с рационалистическим интеллектуализмом его сознательной установки. Сознательное мышление этого типа целенаправленно и контролируемо, но его чувство импульсивно, неконтролируемо, поддается переменам настроения, иррационально, и в той же степени архаично, что и чувства дикаря. То же самое истинно и в отношении любой функции, подавленной в бессознательное» (К. Юнг).

А ось про несвідому сенсорику інтуїтивного типу:

«Интуитивний тип претендует на такую же свободу и не связанность, как ощущающий тип, ибо он подвергает свои решения не рациональному суждению, а исключительно и единственно интуитивному восприятию. Он освобождает себя от ограничений, идущих от разума, и поэтому подпадает под власть навязчивой привязанности к ощущению объекта. Интуитивный просто не видит объекта который все могут видеть, и проходит мимо него. Ощущающий не видит души объекта, а интуитивный не видит самого объекта. За это объект впоследствии мстит и притом в форме ипохондрических навязчивых идей, фобий и всевозможных нелепых телесных ощущений» (К. Юнг).

    Також Юнг виділив екстравертовані та інтровертовані типи особистості: «…судьба одного человека более обусловлена объектами его интереса, тогда как судьба другого - его  внутренней жизнью, его собственным субъектом. В одном случае движение интереса направлено на объект, а в другом - отвращается от объекта, и направляется к субъекту, на его собственные психические процессы».  Екстраверсія -  орієнтованість на зовнішній світ, інтроверсія на внутрішній. Аушра говорить, що нервова система цих двох типів відрізняється: в екстраверта завжди активніша права півкуля, а в інтроверта ліва. Це можна зауважити по тому, що в екстравертів більш розвинена ліва половина лиця і ліве око, в інтровертів - праве.

  На основі цієї типології Юнга та теорії інформаційного метаболізму польського психіатра А. Кемпінського на початку 80-х років 20 століття Аушра створила науку: соціоніку, виділивши 16 типів ІМ (інформаційного метаболізму).

Практичне застосування

• пізнати  себе, свою унікальність закладену  природою;
• сформувати ефективний колектив;
• зрозуміти зміст конфліктів чи непорозумінь із різними людьми, так би мовити «побачити світ очима партнера».

Коли людина розвиває  свої сильні сторони, вона наповнюється, стає цілісною, в неї є що дати світові, а світ у відповідь дає їй ще більше енергії. Часто не знаючи цих своїх схильностей ми ставимо за ціль самореалізуватись по своїх «не ресурсних» аспектах, і тільки травмуємось та  накопичуємо комплекси, і тоді нам здається, що весь світ проти нас.