…САМ ДУРЕНЬ!

або як важко буває відстояти власні кордони.

Власні кордони – в одних випадках їх відстояти просто, в інших – набагато складніше. Пропонуємо розглянути кілька таких ситуацій разом із факторами, які заважать нам давати відсіч недоброзичливцям.

Рівень****Перший

Сказати**:«Сам дурень»** і**…** не помертивід страху

Деякі люди в принципі не можуть протистоятизовнішньомутиску. Або їмнічогопротиставити, або вони настільки бояться конфлікту, щопасуютьвідразу ж, як тількивінз’являється на горизонті.

Розвиваючисвою автономність, розблоковуючи свою агресію і знаходячивіру в себе, такі люди стаютьздатнідолатизовнішнійпрямийтиск. Іноді вониможутьтерпітиконфлікти. Все більше і більше. До тих пір, покиїм не стає нормально (хоч і з бурею емоцій, звичайно) в будь-якомуконфлікті. Навіть в ускладненому.

Рівень****Другий

Сказати**:«Сам дурень»навіть коли людина не чинить опору**, а ображається(здебільшого мовчки). Або навітьпогоджується: «Так, я дурень».

Коли є прямийконфлікт – тут все просто. Ти – поганий, я – хороший.

Але щоякщотипочинаєшбій, а твійопонент тут же підкидає лапки догори і прикидається, щоти на ньогонападаєш і б’єш? Титодівиходишпоганий! До такого життя нас не готувало.

Виходить, що якщо ти продовжуєш воювати, то ти ніби-то розписуєшся в тому, що ти – погана людина (а погана людина права бути не може, як ми пам’ятаємо із казок і фільмів). І взагалі, ти егоїстичний і безсердечний. Позбавлений співчуття.У підсумку, людинаопиняється перед вибором: абовідстоювати себе ісвої межі ризикуючиопинитися«поганцем». Або дозволятиіншимцікордонипорушувати, терпіти цівсідії, але бути хорошим.Якщо людина відстежує такі дії, набуває необхідної психологічної компетентності, розуміє що відбувається, змінює свої установки та дозволяє собі вже бути поганим, то вона стає здатна не вестись на ці маніпуляції із пасивною агресією.

Рівень****Третій

Сказати**:«Сам дурень»** коли ніхто не говорив «Ти дурень», а говорили:«Тидуже хороша людина. Продовжуйробитице ось так. І ось тут тобі б порозумнішати і прямо взагалікласнобуло б! Відсерця раджу!».Завуальованезнецінення – найскладніше для виявлення. Коли опонент моментально стає в позицію«зверху» і дивиться звідтиніжно і дбайливо. Навітьдесь мудро. І зверхньорадитьтобі, не розумному, як виправититвоїнедоліки. За будь-якоюнепроханою«доброю»порадою криється, по-перше,вказівка на те, що прямо зараз тиякось не дуже хороший, а по-друге, вказівка на те, як тобіслідзробити і яким бути. Тобто, є прямим порушенням меж.Протистояти такому тежважко. Тому щотакалюдиназовніначебтонічогопоганого не робить. Про тебе піклується. Найгірше те, щоопонентові легко зберігатиемоційнустабільність і не переходити в бійку. Навпаки, вінможе з посмішкою Буддиспостерігатинерозумнуповедінку«цьогосмішногочоловічка»поруч. Тим самим підтверджуючи свою перевагу жалюгідність і недорозвиненістьцього«чоловічка».Тобто, відповідна (цілком адекватна) агресіяніби-топідтверджуєстатус просвітленогонападника«доброзичливця». Вінзавждиможесказатищось на кшталт:«Ну щоти так розхвилювався? Я ж на тебе не нападаю, я відщирогосерцяпро тебе дбаю. І навіть не говорив щотипоганий. А ти так відчайдушнорученятамимахаєш, ніби прямо вбити мене хочеш. Але кудитобі, так? Хто у нас тут милий дурник-зайка-пуся? тю-тю-тю!».Тут головне – цездатністьрозпізнатинаїзд на своїкордони і залишити за собою право адекватно реагувати не дивлячись на всіціхитросплетіння. Не погоджуючись на відведену роль знизу. Грубо кажучи, якщолюдина сама не впевнена, що вонаадекватна і хороша, то їй буде дужеважко не погоджуватися з цимагресором. Важкощосьпротиставити. Для протистоянняпотрібномативисокийрівеньнезалежності і розвиненийвнутрішній локус контролю. Тобто, здатністьспиратись на себе і свою думку, своїпочуття. Здатність самостійновирішувати який ти і щотобіможна, а що не можна. Також потрібноприйняти власну тіньовучастину: свої слабкіта небажані грані. Включаючи, наприклад, «нерозумність» і «невдячність». Адже вести себе так нерозумно, коли такиймудрийчоловікдаєпоради – нерозумно і невдячно, так? 🙂

Ускладнюючі****фактори

Будь-якийрівеньскладностіможназробитищескладнішим, якщододати до ньогоускладнюючі фактори. Вонизбільшуютьскладність, зберігаючивнутрішню структуру конфлікту.

На людях. Коли всідивляться.

Це перший ускладнюючий фактор. Одна справа протистояти один протиодного. Інша справа – робитице, коли є натовпглядачів. У компанії, публічноабо в інтернеті, наприклад. Одиниміз найголовнішихфакторівневпевненоїповедінки і нездатностівідстоювати себе – є страх відчути сором. А сором – соціальнепочуття. Якщомійопонентподумаєщо я «невдячнаневихованасвиня, яка думаєтільки про себе» – то і нехай думає. Він же тупийселюк і взагалінічого для мене не значить. А ось якщоглядачівирішать так само, то цевжебіда. І свободивибору в засобахведення бою вжеменше.

Вирішуєтьсяце все декількома пунктами.

По-перше, смиренність з тим, що вам не вдастьсякерувати чужими думками. Люди все одно подумають те, щозахочуть і єдине, щозалишається – цевизнати той факт, щовонивсе одновирішать про вас що-небудь. І вам не вдастьсяцезмінити. Нехай вирішуютьсамі. Потрібновизнатисвоєбезсилля в цьомусенсі.

По-друге, потрібноматисміливістьвступитивбій і з ними теж, відкинувши, якщо треба і їх разом з опонентом. Потрібнобути готовим втратитиабоякосьзіпсувати і цістосунки. Тут, звичайно, допомагає бекграунд стосунків, в якихлюдинуприймають, можливість (особливо перевіренадосвідом) знайтинових людей і так далі. Тобто, якщосвіт клином на цій компашці не зійшовся, то значнолегшезнехтуватиїхдумкою. Але потрібнорозуміти, щоповністюзвільнитисявідгромадської думки неможливо. Нам все одно буде важливо що про нас подумають люди. Особливо, з найближчогооточення. Особливо, важливі для нас, авторитетні люди.

Коли розмова про важлив****е

Ми всі себе якосьописуємо, зараховуємо до соціальнихгруп, беремона собеякісьролі. Це нормально.Деякіроліважливіші відінших. Наприклад, одна з головних ролей – статеваідентифікація. Жінціважливо бути жінкою, а чоловікові – чоловіком. Тому знецінення та образи в цих областях будутьсприйматисябільшболісно. Саме тому улюбленажіноча образа – «та ти не мужик». Чомусьсередчоловіків«яка з тебе жінка» зовсім не так поширене.  Якщоважливою ​​частиноюжиттяжінки є материнство, наприклад, то немаєгіршогознецінення, ніж«ти не вмієшпіклуватися про дитину, типоганамати». Те ж стосується і професійноїсфери. Якщоважливачастинажиттятієї ж жінки – професійнасамореалізація, то «ти хріновий професіонал і нічого не можеш» – дужеболісно. Відповідно, відстоювати себе в цих областях особливо важко. Емоціїзашкалюють. Вирішуєтьсяце через дозвілсобі бути не ідеальнимкимось. А такожприйняттятіньовоїчастини. Тобто, якихосьсвоїхнедоліків і якостей, які не дужехочеться в собіприймати. Тобто, лояльнеставленнядо себе, самоприйняття – запорукауспішногоподолання.

А****вторитет

Якщо«тиневдахажебрак» говорить тобі гопник Вася на розбитійшістці і в одязі за 300гривень усумі, то йогодумку легко знецінити.Але щоякщоце говорить людина, у якої реально значновищіжиттєвідосягнення?Щоколи у відсутностірозуму тобідорікає реально дужерозумналюдина, яка маєоб’єктивнідоказицього? Та й просто користується вашоюповагою?Проста стратегія – цесказати:«ти – ніхто. І думка твоя – такесобі. Залиш при собі, та поглибше».Але це неспрацює у випадку з авторитетом, якийвисамівизнаєте. На нуль такоїлюдини не поділити. І відїї думки просто так не відмахнутися.Що допомагає в цьому випадку? Зрозуміло, зняття корони з авторитету і припинення ідеалізації. Якщолюдинарозумна, це не означає,щовонамаєраціювзагалі у всьому, наприклад. А якщо вонабагатозаробляє,то це не даєгарантію того, що вона не злостива при цьому.

Краща тактика – цепочути думку і залишитиїїззовні. «Тидумаєш так. Я з тобою не згоден. Натому і вирішимо.» І залишити за собою право наполягати на цьому, відкидаючи будь-якіспроби все-таки продавити і нав’язати свою думку.

Виходить, щонайскладніше – цевідстоюватисвоїкордони в разі, коли до вас прилаштовуютьсязверху і доброзичливо принижують на людях, щодонайважливішихжиттєвих сфер.