Чи можна змінити наш стиль прив'язаності?

Прив'язаність є важливою складовою людського життя та побудови міцних довготривалих відносин. Вона формується в дитинстві на основі взаємодії з батьками або іншими важливими дорослими та впливає на те, як ми будуємо стосунки в дорослому житті. Взаємовідносини дитини з авторитетними для неї дорослими — це фундамент, на якому формуються навички соціальної взаємодії та базова довіра до світу. Основи теорії прив'язаності заклав психолог Джон Боулбі, а його колега Мері Ейнсворт виділила основні стилі прив'язаності.

Безпечний стиль прив'язаності
Люди з безпечним стилем прив'язаності комфортно почуваються у близьких стосунках, довіряють іншим і не бояться показувати свої почуття. Вони легко будують емоційний зв'язок, водночас зберігаючи незалежність. У дитинстві такі люди зазвичай отримували стабільну підтримку від батьків, на їх актуальні потреби звертали увагу та вчасно задовольняли. Дитина, яка отримувала достатньо тепла, любові і прийняття від своїх батьків вміє любити і проявляти любов. Вона вміє перебувати на самоті і приймати право на усамітнення свого партнера, не відчуваючи при цьому тривоги. Зазвичай такі люди виростають з адекватною самооцінкою, впевнені в собі. Вони будують свої відносини на довірі і взаємоповазі.
Тривожно-амбівалентний стиль прив'язаності
Такий тип прив’язаності формується як наслідок відстороненості батьків, регулярного відштовхування та знецінення всіх емоційних потреб дитини. Але в даному випадку прагнення до емоційної близькості у людей наскільки велике, що воно лишається і супроводжує вже дорослого протягом всього життя. Такі люди в дорослому віці намагаються знайти недоотриману любов та близькість вже в своєму партнері. Ті, хто має тривожно-амбівалентний стиль, часто хвилюються через свої стосунки та бояться бути знову відкинутими вже в дорослому віці. Вони прагнуть постійного підтвердження любові та навіть злиття з партнером. Саме такі люди найчастіше схильні до співзалежних стосунків.
Уникаючий стиль прив'язаності
Цей тип прив’язаності формується у людей, які в ранньому дитячому віці стикнулися з відстороненням та холодом до них зі сторони батьків. Ігнорування потреб дитини, в першу чергу емоційних викликає покинутості. Незадоволене бажання емоційної близькості приводить до болю і розчарування і таким чином дитина виростає з переконанням, що уникати близькості це безпечно. Люди з таким стилем прив'язаності можуть уникати близьких стосунків і покладатися лише на себе. Вони часто здаються емоційно віддаленими та можуть мати труднощі з вираженням своїх почуттів.
Дезорганізований стиль прив'язаності
Цей стиль є поєднанням тривожного і уникаючого стилів. Він формується у жорсткому непередбачуваному середовищі. Бачачи з дитинства непослідовний стиль піклування вони переймають таку поведінкову стратегію в доросле життя. Люди з дезорганізованим стилем можуть прагнути близькості, але водночас боятися її. Їхні стосунки часто супроводжуються нестабільністю та суперечливими емоціями.

Чи можна змінити стиль прив'язаності?
Так, можна. Іноді він може змінюватися самостійно, внаслідок досвіду отриманого вже в дорослому віці. Наприклад, тривожний тип прив’язаності може стати тривожно-уникаючим, внаслідок моральної травми , яку завдав його партнер, або внаслідок перебування в довгих і стабільних відносинах з безпечним типом тривожний і сам став таким, як партнер. Однак, якщо ви хочете змінити стиль прив'язаності екологічним шляхом, це можна зробити завдяки саморефлексії, роботі над емоційною свідомістю та здоровим стосункам. Ось кілька кроків, які можуть допомогти:

Усвідомлення свого стилю прив'язаності: Важливо зрозуміти, який стиль прив'язаності домінує у ваших стосунках. Це можна зробити через саморефлексію, читання відповідної літератури або консультації з психологом.
Робота з психотерапевтом: Терапія, особливо когнітивно-поведінкова або терапія, заснована на теорії прив'язаності, допомагає опрацювати дитячі травми та навчитися здоровим моделям поведінки у стосунках.
Розвиток емоційної свідомості: Важливо вчитися розпізнавати свої емоції та реагувати на них здоровим способом. Це допомагає краще розуміти свої потреби і потреби партнера.
Побудова здорових стосунків: Стосунки з людьми, які мають безпечний стиль прив'язаності, можуть стати моделлю для навчання новим поведінковим шаблонам.
Самодопомога і підтримка: Читання книг, участь у групах підтримки або тренінгах з розвитку емоційної грамотності можуть стати додатковими ресурсами на шляху змін.
Практика самоусвідомлення і медитації: Техніки майндфулнесу допомагають зосередитися на теперішньому моменті і краще керувати своїми реакціями у стосунках.

Розуміння свого стилю прив'язаності допомагає краще зрозуміти себе та свої стосунки. Це важливий крок до побудови здорових і гармонійних взаємин, де є місце довірі, підтримці та взаємній повазі. Зміна стилю прив'язаності потребує часу і зусиль, але це можливо завдяки усвідомленій роботі над собою та підтримці оточуючих.

Автор: Марія Жованик