ЧОМУ НЕ ВАРТО БОЯТИСЯ ГОВОРИТИ З ДИТИНОЮ proЦЕ. Яна Поліщук
3 хв читання
ЧОМУ НЕ ВАРТО БОЯТИСЯ ГОВОРИТИ З ДИТИНОЮ proЦЕ. Яна Поліщук
Вкрай делікатна тема, яка викликає у більшості батьків сумбурні емоції. Але її важливість неможливо перебільшити. Знаю, для багатьох ця тема досі табу і "нам ніхто про це не говорив, якось же виросли".
Виросли, але кількість проблем із розкриттям сексуальності, самооцінки, деструктивної поведінки у людей, в яких не велося сексуальне виховання значно більша.
Тому далі розберемо кілька пунктів, чому важливе сексуальне виховання в родині:
- Це про довіру. Якщо в таких інтимних питаннях ви відверті з дитиною, вона завжди прийде до вас зі своїми радощами і проблемами
- Основне завдання сексуального виховання - це в першу чергу сексуальна безпека дитини, адже це про вміння відмовити.
- Правильно реалізоване сексуальне виховання вчить дитину особистих кордонів, які вона зможе відстояти
- "Зі мною все окей" - той навик, якого так не вистачає дітям. Бо коли ти не знаєш, що добре, а що погано, мимоволі починає фантазія домальовувати реальність (звідси думки про збільшення статевих органів, бо не такі як у всіх чи нерозуміння своїх фізіологічних процесів).
- Це про правильне формування поглядів. Бо правда, всю інформацію в яскравих барвах і абсолютно викривлено можна взяти в інтернеті на зовсім недитячих сайтах. Але якщо ви надасте достовірну інформацію дитині своєчасно, отримаєте прекрасну подушку безпеки у вигляді її свідомого ставлення до теми сексуальності.
А ЩО Ж РОБИТИ, ЯКЩО ДИТИНА ВЗАГАЛІ СТАЛА СВІДКОМ «БАТЬКІВСЬКОЇ ПОЛУНИЧКИ»?
Здавалося, така незручна тема і єдиний вихід - зробити вигляд, що нічого не сталося. Та іноді маленька недолуга ситуація лишає на все життя слід. Тому пропоную розібратись, як діяти якщо сексуальні забави дорослих потрапили на дитячі очі. Перший і важливий нюанс, секс в одній кімнаті з дитиною - табу. Навіть якщо ви глибоко переконані, в міцності її сну, під час утіх дитина може прокинутись і мовчки лежати, спостерігаючи незрозумілу для неї картину, формуючи свої упереджені погляди або вганяючи себе в страх. Та й в принципі, повноцінно розслабитись і віддатись процесу навряд чи вдасться. Експериментуйте з кімнатами, можливостями, часом доби аби сповна насолоджуватись своєю другою половинкою.
Якщо ви розумієте, що дитина бачила ваші особисті пустощі, обережно і злегка запитайте її, що вона бачила. Бо зазвичай діти не розуміють чи не пам'ятають нічого з того, що відбувалось вночі, а наша доросла фантазія починає нав'язувати те, на що дитина навіть не звернула уваги.
Якщо ж ваше чадо все ж щось бачило і запитує напряму або щось типу "Тато робив тобі боляче?", "Ви з татом злякались чогось, тому такі звуки видавали", "Навіщо тато так довго лежав на тобі, ти замерзла?" і т.д. важливо заспокоїти і пояснити дитині, що таким чином дорослі виявляють любов один до одного, тато і мама робили один одному приємно. І знову ж таки важливий нюанс відповідати лише на ті питання, що ставить дитина, аби не злякати її.
Досить часто діти можуть запитувати щось типу "То я зі Стьопою із садочку теж можемо так любити один одного". Пояснюємо дитині, що це прояв любові дорослих. Вона зможе так її проявляти, коли виросте і матиме людину, з якою захоче жити і створювати сім'ю. А поки вона може демонструвати любов обіймами, словами чи подарунками.
Якщо ж дитина підліткового віку, то тут вона, швидше за все, дуже гарно зрозуміє, що бачила. Важливо донести до неї, що батькам потрібно побути наодинці і наступного разу варто стукати. При чому такі ж правила мають працювати і в сторону дитини. Словом, коректна, відповідна до віку правда, стане в нагоді вирішення таких пікантних ситуацій. Та обачність ще ніколи не була зайвою!
Тому досить боятися таких відвертих дитячих питань. Насправді, найкращий рецепт проти такого страху завжди була і є чесність, і пам'ятай, якщо ти не даси своєчасної відповіді на інтимні запитання дитини, вона сама знайде відповідь на них. І далеко не факт, що ця відповідь буде максимально правдивою.
Будь сонцем, сяй яскравіше. З вірою в тебе, дитячий та сімейний психолог, психолог-сексолог, арт-терапевт, тренер, авторка марафонів та конференцій – Яна Поліщук