Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва
3 хв читання
Чому так важливо популяризувати українську культуру?
Українська культура створювалася нашим народом протягом усієї його історії. Вона включає в себе кілька факторів, які поділяються на матеріальні та духовні складові. Українській культурі притаманні наступні риси: гостинність, співучість, талановитість, працелюбність та головне — волелюбність. Саме цей фактор не дає спокою деяким нашим сусідам, які не вважають українців окремою нацією, котра має свою територіальну цілісність, мову, культуру, мистецтво та звичаї. Для того, аби ми та наші нащадки не забували культуру, потрібно, щоб вона постійно була присутня в нашому житті. Усі масові культурні заходи, що є присвяченими українським народним святам надзвичайно важливі і мають на меті не лише розважальну функцію, а й ознайомчу. Працівники культури та аматори народного мистецтва, саме ці люди допомагають не забувати традиції та звичаї наших пращурів, і саме цим людям присвячено свято 9 листопада разом із Днем української писемності та мови. У 2000-х роках дата святкування була 23 березня, проте з 2013 року дата змінилася на теперішню.
Популяризація культури повинна проводитись не лише в межах країни, а й за її кордонами, адже Україну повинні сприймати як окрему країну з власною історією та культурою. На жаль, через багаторічний вплив з боку Російської Федерації, українська культура зазнавала багато цькувань і пройшла багато випробувань. Після 24 лютого вже жодна людина не скаже, що в нас одна культура, адже вони є загарбниками, котрі не мають цінності людського життя, а ми — народ, що готовий стояти до останнього за свою Батьківщину, за кожен сантиметр української землі, за кожне життя. Нарешті світ починає розуміти усю відмінність між нами, все більше заглиблюються в нашу історію та дивуються її багатовекторністю. Україна є найбільшою країною Європи, і наша культура все ж має деякі сплетіння кількох культур: Київської Русі, Польсько-литовської держави, а також і індоєвропейських предків слов'ян. Сотні відомих українців впізнавані по всьому світу, і вони, до того ж, прославляють нашу неньку в різноманітних галузях. І кожен з гордістю говорить не лише в себе на Батьківщині, а і закордоном: "Я — українець!"
Спробуйте показати чи не у будь-якому куточку світу нашу вишиванку: впевнена, що більшість будуть знати звідки вона, і символом якого народу є. Українська вишиванка має дуже давнє походження. Численні дослідження свідчать, що вбрання з вишивкою створювали ще до VI ст.
Вивчивши усі знахідки, що були знайдені на території сучасної України, та враховуючи інші джерела інформації, науковці запропонували кілька гіпотез етногенезу українців. Проте в кожній з цих гіпотез український народ розвився окремо від інших. За теорією "споконвічності" українці існують увесь час, скільки існує людина сучасного типу, а за теорією "автохтонності" український народ брав початок з періоду пізнього палеоліту та мав окрему територіальну та етнічну основу. Останнім часом все більшої популярності зазнає третя теорія "незалежного розвитку окремих східнослов'янських народів", згідно з якою український, російський та білоруський народи розвивалися окремо і незалежно один від одного.
Саме зараз, в такі складні часи для нашої країни, ми повинні все більше популяризувати нашу культуру, демонструвати усю красу та самобутність нашого живопису, літератури, архітектури та інших напрямків. А щоб в інших країнах не плутали нашу культуру з культурою наших сусідів, ми повинні представляти її українською мовою, а не мовою ворогів та загарбників. Знати та вміло володіти рідною мовою — обов'язок кожного українця.