Аб’юз у відносинах з батьками

Впевнені, що ви чули, хто такий аб’юзер. Почувши це слово, ми уявляємо психопата, котрий тонко вчиняє насильстов над своєю жертвою, психологічним, емоційним та фізичним шляхом. Тому, зараз, хочемо звернути увагу на аб’юзивне батьківство. Воно живе у кожному з батьків у різному спекторі свого прояву.

Еволюційно так склалося, що перші роки після народження усіма живими істотами опікуються батьки. В процесі виховання тато та мама мають навчити своїх дітей комунікувати з оточуючим світом, щоб підготувати їх до самостійного життя. Тому не дивно, що в дитинстві, коли психіка людини є найвразливішою і тендітною, все побачене, почуте й відчуте відкладається в нашому мозку назавжди.

Родина – це модель суспільства в мініатюрі. На прикладі батьків, їхньому відношенню до нас та один до одного, ми будуємо своє уявлення про функціонування соціуму та нашої ролі в ньому. Саме тому вкрай важливо виховувати дитину в емоційно здоровому середовищі, адже дитяча психіка нагадує губку, яка вбирає в себе певні шаблони поведінки, що будуть керувати нею до того часу, доки вона їх не усвідомить та не вирішить чи слід надалі слідувати їм.

Тому, коли клієнти приходять до психолога чи психотерапевта та розповідають про свої проблеми, останні зазвичай задають одне й те саме питання: “Які у вас відносини з батьками?”

Знов: те, як в дитинстві до вас ставляться батьки, вплине на ваше уявлення про те, як до вас будуть ставитись люди в майбутньому. Тут важливо поставити собі запитання: “Чи мої відносини з батьками можуть бути витоками моїх сьогоднішніх психологічних або психічних проблем?”

Що ж таке абю’зивне батьківство ?

Аб’юз у відносинах з батьками - це коли дитина чи доросла людина стикається з фізичним, емоційним або психологічним насильством з боку батьків. Це може бути дуже шкідливо для здоров’я та добробуту людини, і може мати довготривалі наслідки для її психічного та емоційного стану.

Фізичний аб'юз включає удари, побої, зв'язування, обмеження їжі або сну, а також будь-яке інше насильство з фізичного боку. Емоційний аб'юз може включати ігнорування, спроби контролювати або маніпулювати, висловлювання загроз та погроз, образи та інші форми психологічної травми. Психологічний аб'юз може включати також насильство з боку батьків у відносинах між собою, що може призводити до створення токсичного середовища вдома.

Сексуальний аб'юз включає у себе будь-яку форму неприпустимої сексуальної поведінки батьків щодо дітей, включаючи дотик до геніталій, показання дорослим сексуальних фільмів або фотографій, вимагання від дітей дивних речей і багато іншого. Економічний аб'юз може включати відмову від надання необхідних ресурсів, які необхідні дітям, таких як їжа, одяг, медична допомога та освіта.

Наталія Простун, сімейний і дитячий психолог, наводить приклади фраз, якими користуються аб’юзивні батьки: “Що з тебе виросте?” (критика+знецінення), “Я завжди знала, що в тебе нічого не вийде” (знецінення дій дитини+узагальнення), “Подивися, як Вітя уроки вчасно робить, а Маша як добре в театрі грає, а ти…” (порівняння+знецінення), “Ти що – ідіот? Мізків зовсім немає!” (ярлик+знецінення+присоромлення), “Ти мати в могилу зведеш! Серце не витримує! Дізнаєшся, як це без мене” (шантаж+маніпуляція виною, страхом+загроза), “Як ти смієш на мене кричати! На матір злитися – це злочин!” (заборона на вираження почуттів), “Збирай речі – в інтернат відвезу. Поживеш там трохи, може розуму наберешся…” (загроза+шантаж).

Емоційне насильство описує модель поведінки, яка завдає шкоди вашій самооцінці або почуттю емоційної безпеки, включаючи постійну критику, погрози, відторгнення, обзивання або відмову в любові та підтримці.

Такі батьки можуть переконувати себе та своїх дітей в тому, що бажають їм всього найкращого, а такі жорстокі методи виховання виправдані.

Часто можна почути такий аргумент аб’юзивних батьків: “Мене так виховували мої батьки – спуску мені не давали. І нічого – живий і здоровий!”. Та чи справді можна назвати таку людину ментально здоровою? Єдиним результатом такого виховання може бути лише емоційно закрита особистість, яка живе з постійним відчуттям провини, прихованою образою, низькою самооцінкою, душевною порожнечею та зі схильностями до насилля.

Однак є велика різниця між звичайною суперечкою з батьками та емоційним насильством, каже Лорен Кервін, доктор філософії, ліцензований клінічний психолог.

У здоровій суперечці батьки можуть не погоджуватися з вами, але при цьому дають вам змогу відчути, що вас почули і поважають. Ситуація може стати образливою, якщо батьки зневажають або нехтують вашими почуттями.

“Коли батьки повсякчас емоційно знецінюють дитину - соромлять, критикують, ображають чи висміюють її, - дитина відчуває себе постійно засудженою та неадекватною і в результаті розвиває цілу низку негативних переконань про себе”, - додає Кервін. “Їхній сором може легко перетворитися на межовий розлад особистості (BPD), зловживання психоактивними речовинами, суїцидальні думки та інші тривожні проблеми з психічним здоров'ям”.

Якщо ви жертва аб’юзивного відношення, то пам’ятайте: ви нічим не заслужили на емоційне насильство, особливо з боку батьків, які повинні захищати вас, виховувати та забезпечувати здорове середовище, де ви можете виражати свої потреби.

Існує багато потенційних причин, чому батьки можуть вдаватися до емоційного насильства, зокрема, якщо вони мають проблеми з психічним здоров'ям, вживанням психоактивних речовин або емоційно не готові бути батьками.

Незалежно від причини або того, через що вони проходять, таке погане поводження ніколи не є вашою провиною і може бути надзвичайно небезпечним для вашого короткострокового і довгострокового психічного та фізичного здоров'я.

Якщо будь-яка з наведених вище ознак здається вам знайомою або ви підозрюєте, що батьки можуть жорстоко поводитися з вами, зверніться по допомогу. Діти можуть спробувати поговорити з дорослим, якому вони довіряють у школі, а підлітки та дорослі можуть звернутися до психотерапевта або на гарячу лінію з питань домашнього насильства чи кризових ситуацій. Важливо пам’ятати, що ніхто не має права насильно поводитися з вами, і що існують джерела допомоги, які можуть допомогти вам вийти зі складної ситуації.

Психологічну допомогу ви можете отримати тут:

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства:

0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного телефону) або 116 123 (з мобільного)

Консультації можна також отримати онлайн:

Skype: @lastrada-ukraine

Facebook: @lastradaukraine

Telegram: @NHL116123

Email: hotline@la-strada.gov.ua

Якщо ви один з батьків, який хоче припинити поводитись з дитиною таким чином, радимо в першу чергу розібратися зі своїми психологічними та психічними проблемами. Як тільки ви позбудетесь суперечностей всередині себе та приймете власну вразливість як належне, тоді ви зможете будувати здорові відносини з вашою дитиною.

Вмійте вибачатись перед дитиною, якщо допустились помилки – зрештою, всі ми люди. І дитині дуже важливо розуміти, що її мама чи тато – живі люди з власними недосконалостями. Тоді вона не буде все життя намагатись довести себе до якогось недосяжного ідеалу, щоб відповідати вашим “стандартам”. Вона буде бачити у вас друга, якому можна безпечно довірити власні емоції. Вірте у свою дитину, підбадьорюйте в її починаннях та не порівнюйте її з іншими.