Як стати більш розслабленим батьком без шкоди для дитини

Батькам варто розслабитись (звісно, без шкоди для дитини)

Сьогоднішні татусі та мами покладають занадто багато відповідальності на себе у турботіза майбутнє своїх дітей. Завдяки статтям з психології та особистісного розвитку (тут ми і самі доклали руку) батьки весь час переживають і взагалі виглядають стурбованими.

Ми зібрали декілька науково доведених фактів, які, сподіваємось, допоможуть їм зняти стрес, полежати у ванні, подивитися кіно… Ну або хоча б плюнути на пошуки уроків контрабаса.

Чому ми постійно переживаємочи гарні ми батьки?

Ніколи ще батьківство не було такою витратною та напруженою справою. У містах-мільйонниках дорослі витрачають до 30% зарплати тільки на додаткові гуртки для дітей, але визнають, що розвозити їх від секції  до секції -вельми обтяжлива справа.

Так, колись давно, елітасуспільства наймала для виховання нащадків вчителів та гувернерів, але жоден граф чи князьне підстрибував на стільці від раптового усвідомлення, що він міг би годувати свого нащадка більш екологічною їжею, організувати йому більш здорові ігри, та й психологічний клімат в родині, якщо подумати, бажає бути кращим.

Ми ліземо зі шкіри геть і при цьому розуміємо, що недодаємо, недотягуємо. Неприємне відчуття викликано не тільки цим. Наприклад, одне з американських досліджень показало, що до 90% мам і 85% тат постійно відчувають, що їх оцінюють і судять інші.

Чому так відбувається ? По-перше, у нас з’явилося більше інформації, в тому числі про такі проблеми, які пару поколіньтому здалися б досить дивними:

Як у сина з енергією відваги?

Він взагалі у школі проявляє пізнавальний інтерес?Чи забезпечили  ми йому насичене середовище для емоційного розвитку?

По-друге, у нас є вибір. Це, з одного боку, здорово, з іншого – це якось фруструє.

Батьки мучаться через коляски, марки штанів, правильних іграшок, дачних спорткомплексів та вибору мультиків

Більше того – тепер ми можемо вибиратиде лікувати і де навчати. Є школи приватні, вальдорфскі, математичні, гуманітарні з латиною, з трьома басейнами – як зорієнтуватися? Варіант наших батьків піти до найближчої школи за пропискою – зараз не актуальний. У них–то, вчорашніх,  вибору не було, а у нас, сьогоднішніх, він є. А ми всі бажаємо длясвоїх дітей найкращого.

По-трете, ми дійсно віримо в те, що можемо вплинути на майбутнє дітей, зробити їх сильніше, успішніше, виховати в них те, чого, наприклад, не вистачило нам… Але щодо останнього твердження у вчених є великі сумніви.

Наскільки можна довіряти дослідженням

Відоме дослідження, завершене австралійськими вченими в 2015 році, зосередилося на аналізі даних 160 000 дорослих із різних країн. Висновки роботи виявилися однозначними: чим більше книг булов бібліотеці підлітка, тим вище рівень грамотності і вміння працювати з інформацією виявився у піддослідного дорослого. У ЗМІ відразу ж вийшли статті з такими заголовками, після яких будь-який батько перерахує книжки у домашній бібліотеці і, просто про всяк випадок, замовить кілька багатотомних творів класиків. Але чи так важливий насправді вміст ваших книжкових шаф?

Дослідження про розвиток дітей частіше за все не експериментальні: вони лише відображають деякі тенденції і кореляції. Окей, чим більше книг в будинку, тим вище грамотність дітей. Але це непричинно-наслідковий зв’язок. Є купа інших пояснень: наприклад, читають діти більш освічених батьків. А шафи – це просто відображення батьківських уявлень про прекрасне. Освічені тато з мамою ведуть з дитиною складні розмови, показують науково-філософські ролики і водять до театру, ну і, окрім того, спочатку, вони поділилися з дитиною генами.

Можна розширити аналогію і уявити інший заголовок: «Діти, які їдять органічну гречку, краще вирішують математичні завдання»

Люди, які кинуться за гречкою після подібної статті, однозначно випустять з виду дещо важливе. Можливо, батьки, які вибирають здорову їжу, просто самі мають інтелект або дохід вищий за середній і можуть дозволити собі ще й репетитората уроки китайської для дитини. Гречка – це не причина успіху, а просто штрих до портрету.

Ми читаємо статті про користь гри на фортепіано, уроків фехтування, шкоди двох-трьох годин перед телевізором і сприймаємо це як заклик до дії. Але насправдіне можна з упевненістю стверджувати, що все це стане запорукою успіху дитини. Жоден вчений, якщо тільки він не підкуплений виробником гречки,не стане однозначно запевняти, що саме ваша батьківська практика зробить маленького Васю процвітаючим бізнесменом.

Сьогодні це не дуже популярно – посилатись на гени, але, наприклад, американський психолог і генетик Роберт Пломін, який проводив дослідження за участю близнюків, дійшов провокаційного висновку. Згідно з його спостереженнями, дитяча цікавість, працьовитість, інтелект, схильність до академічних наук –взагалі, те, що ми сподіваємося розвинути за допомоги гречки та книжкових шаф – це успадковані штуки. Прикро, що це як раз речі, які ми зазвичай приписуємо навколишньому середовищу.

Це не означає , що потрібно махнути рукою на всі вкладення в дитину, – просто привід проаналізувати свою мотивацію. Наприклад:«я вожу його на живопис, тому що це подобається мені і я хочу поділитися своїм інтересом із сином» або «я вожу його на живопис тому що якийсь професор рекомендує всім акварель»?! Батькам взагалі варто частіше озиратися на себе і думати: «А що класного є в моєму житті? Який світ я хочу показати?» І танцювати вжевід власних інтересів.

Що дійсно важливо дітям

Якщо спиратися на науку, то важливими для розвитку виявляться не вісім додаткових гуртків і колір велосипеда, а базові штуки. Любов, прихильність, розуміння, люди, яким ти довіряєш, люди, які тебе слухають.

Виявляється, ми мало що можемо поліпшити, але можемо поламати. Що по-справжньому псує життя дитині так це фізичне, сексуальне або емоційне насильство. Або, наприклад, не дай бог, він опиниться в притулку. Травми ламають, і ось у цьому випадку навіть найвдаліший генетичний набір може не врятувати. Але панікуючий читач статей про вибір правильних гойдалок зазвичай не стоїть перед таким вибором: його хвилюють практичні і, нажаль, досить марні речі.

Хелен Пірсон, редактор наукового журналу Nature, зібрала стратегії, які сьогодні в наукових колах пов’язують з дитячим благополуччям.

Секретні інгредієнти успіху включають в себе, наприклад:

розмовляти з дітьми, слухати їх;

розповідати про свої очікування;

емоційно відгукуватись на їх потреби;

показати їм букви і цифри;

читати книжки на ніч;

вчасно укладати спати.

Хочеться скрикнути: «Агов, я ж і так все це роблю? Ні, серйозно? Тут дійсно немає іншого змісту? А де басейн? А Моцарта слухати було що, не обов’язково? І це ще не всі питання: книжки на ніч тут виглядають підозріло схожими на книжкові шафи.

Насправі, є ще одна причина розслабитися і налити собі ванну. Перебуваючи в постійній тривозі за дитину, ми ризикуємо передати цей стан їй самій. Згідно із дослідженнями, діти із гіперзалученими батьками більше турбуються і менш благодушно налаштовані по відношенню до світу. Як це пояснити і де тут наслідок -краще НЕ замислюватися. Ми і так досить часу присвятили переживанням…