Куди піти і що зробити, коли не потрібно уроки вчити?

Чим підлітки полюбляють займатися у вільний час?

Школа, яка дає базову освіту і виховання дітям, займає половину робочого часу, якщо порахувати середньостатистичну зайнятість батьків. Багато хто з дорослих не хоче, аби діти були на самоті під час власного дозвілля, оскільки вважають це шкідливим і небезпечним. Ми поцікавилися у батьків – яку роботу варто загадати підлітку, аби ви були впевнені, що він не робить дурниць за вашої відсутності?

Марія, 38 років

«Моєму сину 13. Це вік примх і забаганок, коли є ризик зв’язатися з поганою компанією. Я не хочу, аби моя дитина підпала під чийсь вплив і почала курити або вживати наркотики. Тому ми запросили бабусю, яка вже на пенсії, щоб доглядала за ним, поки ми з чоловіком на роботі. Вони вже вдвох планують собі заняття і ми спокійні».

Тетяна, 40 років

«Мої діти не будуть займатися чимось соромним поза школою. У цьому я впевнена. Ми з батьком виховали двох дівчаток у повному взаєморозумінні, тож вони не бунтуватимуть проти дорослих. Бо я вважаю, це найперша причина, чому підлітки поводяться негарно. Їм не вистачає батьківської любові і піклування, тож вони дошкуляють рідним і вчителям. Це така собі акція протесту. Наші діти не такі, вони вчаться гарно, діляться з нами планами на майбутнє і вважають, що всього можна досягти, якщо багато та сумлінно працювати. Тож позакласне навчання обирали згідно з майбутніми професіями, які дівчата за нашої допомоги собі попередньо обрали. Якщо ж їхні плани зміняться ближче до випускного класу, то змінено їм і гуртки, які вони відвідують».

Борис, 43 роки

«Моя донька мрія стати художником. Я неодноразово їй казав, що ця професія не варта вищої освіти. Малювати у вільний час люблять багато дітей, тож вона може робити, що захоче. Якщо вона не передумає, то допоможемо їй вступати на дизайнерський факультет. Поки що зарано говорити про професію та вибір на все життя, їй лише 13 років, тож вона ходить на малювання, а у вільний час змушуємо її займатися інформатикою, адже комп’ютерні технології зараз усюди. Вона сумлінно працює, хоче і не вкладає багато луші у це заняття. А ми з мамою хочемо, щоб вона була програмістом, адже їй дається математика. Ще є час до вступних іспитів і ми, я думаю, зможемо доньку переконати у своєму».

Ангеліна, 33 роки

«Моєму хлопцеві хочеться грати у м’яча та битися з іншими хлопцями. Скільки разів ми з чоловіком силували його займатися чимось більш спокійним, він все одно гарцює у дворі. Тож наступного навчального року, якщо у планах по роботі нічого не зміниться, віддамо його у спортивну секцію. нехай бігає під наглядом фахівців. йому лише 8 років. дуже неспокійна дитина».

Андрій, 36 років

«У мене двоє дітей. Старшому – 14 років, молодшій доньці – 8 років. Ми живемо з батьками, тож вони під наглядом дорослих. Дружина працює два дні на тиждень, тож має змогу більше приділяти уваги дітям. Я працюю по 12 годин з двома вихідними, тож дітьми займатися часу та сил не вистачає. Однак на карантині я проводив багато часу вдома і вчив з сином уроки, проводив виховні бесіди і трохи привів до ладу його, бешкетника, адже у школі на нього скаржилися. Він хлопець хороший, але дуже неуважний. Його зараз цікавлять комп’ютерні ігри і він мав змогу протягом місяця грати в них за умови, якщо складе мені домашнє завдання усно. Ми впоралися і, думаю, куплю йому приставку, щоб не зламав комп’ютер, адже не відомо, коли закінчиться дистанційне навчання і вони з Ганною підуть до школи, тож техніка нам ще знадобиться для більш серйозних занять. Йому це пояснював, але він дитина і розуміє лише власне бажання гратися».

Підлітки, які ще вчора були дітьми, а завтра вже будуть дорослими і почнуть самостійно обирати собі заняття на дозвіллі, як свідчить наше опитування, не завжди поділяють погляд на власну зайнятість у вільний після школи час. Батьки здебільшого обирають їм позакшільні заняття на свій смак і розсуд.

Дехто з дітей прагне вчитися і залюбки ходить на позакласні заняття, обрані батьками. Однак так буває не завжди. Ми опитали школярів середньої і старшої школи, аби дізнатися: чим вони хочуть займатися у вільний час?

Так, справді, у школярів багато вільного часу, який можна розподілити з користю для них. Батьки найчастіше опікуються дозвіллям юнаків та дівчат на свій розсуд, дехто розписує їм завдання мало не по хвилинах. Ми поцікавилися у самих підлітків, як вони проводять вільний час, та як вони хотіли б його проводити, якби цієї «програми-мінімум» не існувало? Ось що ми почули:

Настя, 14 років

Очікування

Хочеться після школи відпочивати, піти погуляти або просто посидіти вдома, подивитися телевізор, пограти з подругами або просто полежати.

Реальність

Треба прибрати в квартирі, погуляти з собакою та, звичайно, сідати вчити уроки. Найбільше не люблю – вчити уроки. Після школи у мене є небагато часу, аби поїсти і відпочити, потмі продовжую вичтися. Таке відчуття, ніби школа не закінчується.

Іван, 17 років

Очікування

Після школи хочеться більше спілкуватися з дівчатами, хочеться піти до іншої школи – там дівчат більше і вони дуже цікаві. Батько обіцяв, що дозволить мені сісти за кермо. Буду катати на машині дівчат.

Реальність

Я після школи допомагаю батьку. Ми часто сидимо в гаражі і копирсаємося в автомобілі, батько довіряє мені приносити інструменти на його замовлення. Це може зайняти усі вихідні.

Софія, 11 років

Очікування

Хочу після школи дивитися мультики, а також пограти зі своїми улюбленцями – декоративними щурами. Їх звати – Сіра, Біляш і Мала. Вони в мене постійно сидять у вольєрі, а хотілося б їх вигуляти. Вони ручні і весь час намагаються всунутися в диван. Що вони там шукають, я не знаю, але одного разу я ледь не задавила Малу, сівши з розбігу на канапу.

Реальність

Читання, математика і українська мова – ось і все моє заняття після школи. А також мию за собою посуд і інколи допомагаю мамі у дрібних дорученнях.

Андрій, 12 років

Очікування

Я думав, що влітку поїду в село до бабусі з дідусем, там буду гуляти з друзями і ходити до річки щодня, сподівався, що будемо рибалити і навіть купив поплавок, щоб ладнати вудку. Хотів їздити на велосипеді та гратися у м’яча.

Реальність

Мене відправили в село копати картоплю. Я весь тиждень був на городі. Так втомлювався, що немав часу гратися в всої ігри. Мама сказала, що я вже дорослий і маю допомагати всім дорослим, тож я провів літо на городі.

Леся, 17 років

Очікування

Я хочу ходити на дискотеку, знайомитися з хлопцями. Думала, що коли перейду у 11-й клас, батьки дозволять. Влітку планувала поїхати відпочивати, де стовідсотково почну зустрічатися з гарним хлопцем, можливо, трохи старшим за мене.

Реальність

Після школи мені хочеться побути з друзями, однак батьки не дозволяють. Усі підлітки збираються на лавці в нашому районі і сидять там та сміються, розмовляють, дехто зустрічається з хлопцем. А мені не можна, бо там багато п’яниць і маньяків. Батьки не дозволяють дружити з тим, з ким я хочу, тож я сиджу вдома, поки всі спілкуються, всі новини у класі проходять повз мене.

Чим займатися у позашкільний час, це, звичайно, особиста справа кожного. Ми всі воліємо відпочити після важкого робочого дня, тож варто звернути уваги не на те, як підліток працює над зошитами, а на те, як він відпочиває, радить педагог Віра Іванівна Ярова. Адже у школі, під наглядом вчителів і вихователів, у підлітка менше шансів потрапити під чиїсь шкідливий вплив або стати жертвою злочинця, переконує вона. Батьки, які хочуть знати більше про «приховані здібності» своїх дітей, повинні стерегтися дозвілля, під час якого якраз усі таємні бажання виходять назовні. Варто звернути увагу на те, як підліток відзивається на адресу дорослих, вчителів, рідних, знайомих, як він передає слова педагогів зі школи: чи зводить нанівець усі старання вчителя, чи прислухається до порад. Знайшовши «білі плями» у поведінці підлітка, не варто засмучуватися і гримати на нього, адже він у тому віці, коли ще не повністю відповідає за свої вчинки, цього вчить і закон. Він або вона може й сам достеменно не знає, звідки навчився шкідливого, адже багато бруду на сьогодні в інтернеті і однолітки діляться між собою тим, що здалося вартим уваги, однак ще не зовсім зрілі, аби засуджувати побачене і почуте, тож критично сприймати варто не висловлювання дитини, а звернути увагу на першоджерело і поставити вагу цих постулатів під сумнів.

«Нещодавно обговорювали з батьками відео, які вони знайшли у сина в телефоні. Там дівчата б’ються між собою, а хлопці кричать: «Давай! Бий сильніше!». Батьки спитали в мене, як реагувати на такі знахідки. Я відповідаю «Ніяк!». Адже це не ваш син долучається до бійки. І не він загострює конфлікт між дівчатами. Тож вам перейматися не варто. Якщо ж дитина емоційно долучається до таких відео і коментує те, що бачить, то слухайте уважно, що він або вона говорить вам. Дуже часто діти стають свідками або навіть учасниками знущань і не знають, як реагувати у такій ситуації. Батьки часто самі не знають, що робити і як реагувати. Тож залучають вчителів. Я раджу завжди спілкуватися з дитиною відверто, аби дізнатися правду, чи не став він або вона жертвою цькування. Це можна вирішити з батьками кривдника, за участі учителів і директора і вплинути морально на дитину. У кричущих випадках, коли були нанесені тілесні пошкодження, можна звернутися до поліції. Але таких випадків дуже мало і, як правило, діти потім самі каються у своїх вчинках. Однак дозволяти і миритися зі знущаннями не варто. Дати достойну відповідь у цьому питанні повинні дорослі», - розповідає Віра Іванівна.