Перейти до вмісту
DiaLOG — досконале спілкування

Ставлення нового покоління до одруження. Пробна версія сім’ї.

7 хв читання

Ставлення нового покоління до одруження. Пробна версія сім’ї.

«Тобі вже 20, а ти все ще в дівках ходиш!» -  Так, пару десятиріч тому такі слова на свою адресу чула буквально кожна молода дівчина, якщо до своїх двадцяти ні на оглядинах не була, ні до весілля не готувалася, не кажучи вже про те, що інші у свої двадцять вже і дітей мали. Сьогодні сучасна молодь вислуховує від зрілого покоління все ті ж нотації з минулого, ось тільки цифра 20 непомітно перетворилася на цифру 30.

 «Ох, вже ця молодь ...»

Наше суспільство давно звиклося з одвічною проблемою батьків та дітей, а присоромити молодь - це було завжди, навіть 1000 років тому лаяли молодих людей, кажучи, що вони не шанують традиції, які слід шанувати – на такі слова зі старшого покоління скупий тільки ледачий. За що ж сьогодні лають молодь 21 століття? Так все за ті ж погляди на життя, обумовлені часом, в якому вона зростає та живе.

Як показало опитування серед молоді на платформі Google, - 77,1% все-таки ставляться позитивно до офіційних відносин, 20,8% поки не замислювалися про це, а 2,1% ставляться до укладення шлюбу негативно.

Що ми маємо у підсумку? Всю ту ж молодь і все ті ж поняття про те, що побудова сім'ї - це одна з основних цілей в житті кожного, але ось підхід до «будівництва» родини став трохи інший ...

Молоде покоління зовсім не проти жити в цивільному шлюбі зі своєю другою половинкою - на це вказує 77,1%, проти такого співжиття - 14,6%, а на нейтральній стороні залишилися 8,3% учасників опитування.

Пробна версія сім'ї або тенденція 21 сторіччя?

Що зміниться зі штампом у паспорті? Питання, на яке вагається відповісти, мабуть, кожен.

Зараз цивільним шлюбом неможливо здивувати, кожна друга пара обходиться без весільного святкування та інших формальностей. Для одних це свобода від нав'язування суспільством своїх правил, для інших - лише тимчасова ситуація, а треті й зовсім вважають, що саме цивільний шлюб буде самим міцним і щасливим. Тут грає важливу роль юність характеру, а саме, його нестабільність і мінливість. Навіщо себе офіційно обтяжувати путами шлюбу, якщо все ще може сто разів змінитися? Як вважається, такі відносини створені для задоволення, а не для сім'ї.

Але, може, воно й на краще? Скажімо так, пробна версія сім'ї. Такий вид відносин, безумовно, є ризиком, де в разі проблем у державі «зв'язані руки», адже ви так і залишаєтеся юридично один одному ніким. Але якщо дивитися з іншого боку, то в разі «не зійшлися характерами» ваші курси розходяться як в морі кораблі. І тут сучасна молодь змогла продумано обігнати час.

За даним дослідженням, на питання «Чи повинен шлюб бути довічним зобов'язанням?», 89,6% респондентів відповіли, що в разі невдалого шлюбу допустимі розлучення, 10,4% відповіли, що шлюб - це довічне зобов'язання.

Не зійшлися характерами - розлучення!

У 21-му столітті слово «розлучення» зовсім не нове для молодого покоління. Розлучаються зараз і ті, кому за 40-50 років, і навіть стійкі шлюби часто дають тріщину.  Якщо ще в 90-ті таке слово і вимовляти було соромно й «сварки з хати виносити» - що, мовляв, скажуть люди - то зараз це звичне, хоч і як і раніше неприємне явище.

Ось яку думку має Наталія Журбенко, начальник відділу РАЦСу:

«Розлучення у 21 столітті обумовлене, безсумнівно, багатьма факторами, соціальні зміни в нашому суспільстві звели до нуля багато моральних цінностей. Втрачено поміж усього іншого ідеали сімейного життя, а також ідеали чистоти та чесності між чоловіком та жінкою. Якщо звернутися до статистики про стан сучасної сім'ї, то, на жаль, цифри її безрадісні. Візьмемо протокол розлучень за один місяць: 19 пар звернулося до відділу РАЦС з питанням про розірвання шлюбу, з них 8 пар з дітьми (в судовому порядку) і 5 пар через наш відділ, 3 пари ж, після консультації поміняли своє рішення (для нас це маленька перемога). Причини різні: відсутність власного житла, нерозуміння та відсутність спільних інтересів, порушення подружньої вірності. Ставлення до розлучення зараз зовсім інше – натрапили на перші труднощі та кращий вихід з них  - це розлучення. Але, як відомо, сім'я без випробувань і криз не може вважатися справжньою сім’єю. Молоде покоління, на жаль, до такого твердження не звикло, тому головною проблемою серед таких пар є неготовність до несення відповідальності. Цінності вони були, є і залишаються, але от питання - наскільки їх зможе розглянути юний погляд і зрозуміти, що сімейне життя - це, перш за все, духовне благо і щоденна праця заради щасливих і міцних сімейних відносин?

 І жили вони душа в душу. То він їй у душу, то вона йому в душу ...

Ні для кого не секрет,  прекрасний фразеологізм так і залишається фразеологізмом, а в реальності все набагато складніше, що для молодого, що для старшого покоління. Зберегти відносини в шлюбі Юлії та Сергію зі стажем 2 роки й Валентині та Сергію зі стажем у 21 рік допомагають три головні критерії - любов, взаєморозуміння, взаємоповага, але кожна пара твердо стоїть на тому, що якщо немає довіри, то всі ці критерії не мають своєї ваги. Що ж різниться в молодій парі та в парі «з досвідом»? Безумовно - погляди!

Наша перша пара, Сергій і Юлія, вважають, що двом перешкодити не зможе ніхто і ніщо, часто когось слухати і перекладати чужі поради на свою сім'ю - це справа погана. Для молодого покоління поняття «особисте» має бути, якщо це пов'язано з робочими моментами або ситуаціями іншого характеру, які не мають відношення до сім'ї. А ось «жити душа в душу» для пари трактується саме так: «Жити щасливо, всупереч маленьким сваркам та образам, приймати та розуміти свою половинку - ось це і є справжня сім'я».

Сергій і Валентина, прожили вже не один десяток років разом, вважають, що почуття - це лише другорядне, з роками розумієш, що головним все-таки є загальний побут, в якому ти остаточно вирішуєш, що той, хто знаходиться поруч з тобою, дійсно твій чоловік/дружина.

Тому і говорять, що в родині завжди має бути «ми». Безумовно, саморозвиток ніхто не скасовував, але захоплення та інтереси повинні стикатися. Що є головне в такому випадку? Головне не забувати, що ти сам обрав того, хто спочатку був з таким характером, інтересами, поведінкою і, переробляючи його під себе, перш за все, ти ламаєш те, за що й полюбив цю людину.

На питання «Хто, на вашу думку, повинен бути главою сім'ї?» молоде покоління (64,6%) відповіли, що така роль повинна бути сумісна, 35,4% вибрали варіант «чоловік», 0% склав результат за варіант «жінка».

Вплив юного мислення на доросле рішення.

За коментарем ми звернулися до психолога-консультанта Центру сім'ї  - Ірині Нестерчук.

 «Зараз шлюби створюються часом дуже швидко, молодь не дає час собі на те, щоб пізнати один одного глибше. Другий момент - це споживацьке ставлення. Набирає обертів і в житті молодого покоління таке явище, як співжиття. «Треба спробувати» - існує така ілюзія, що зараз я тут спробую, там спробую, з цією спробую, з тим спробую і раптом знайду свою половинку, ось і вимальовується ілюзія автоматизму. Як психолог можу сказати, що такі відносини швидко обнуляються.

Будемо відверті, пробиває не жінка чоловіка, а чоловік - жінку, і після анулювання такого шлюбу жінка виходить з нього з цілим багажем болю. Цей же «проблемний багаж» вона несе і в нові відносини.

Не завжди молоді розуміють, що з приходом відносин з'являється і відповідальність за них. І це питання дорослості. Тому розуміти та нести відповідальність може тільки психологічно доросла людина (за паспортом йому може бути 50, 20, 30 років). Будуючи свої відносини, ми завжди беремо за основу ті, в яких ми росли - батьківські. А як будувати щасливі та міцні відносини, коли в основі лежить травма на травмі?

Не існує в стосунках і поняття «не зійшлися характерами», ми не пазли, щоб сходитися, зійтися характерами - це процес розуміння один одного - це дія, для якої треба щось робити.

На початку відносин ми завжди говоримо про таке поняття, як любов, це властиво юному серцю. Всі думають «ось мене засліпило, значить, це остаточно любов» ... Повірте, це закоханість, гормони, і вони мають властивість зникати. Але наступає момент, коли знімаються рожеві окуляри ...

У разі браку доречно говорити про такі критерії, як взаємоповага і взаєморозуміння. Але не забувати, що все виходить від самої людини - якщо я поважаю і розумію себе, я буду поважати та розуміти іншого. Але цього теж потрібно навчитися».

Не заважайте течії ...

Молодь визначає майбутнє суспільства, тому одні вчені говорять про трансформацію інституту сім'ї, інші - про занепад сімейних цінностей ... Ну, а молоді живуть сьогоднішнім днем ​​і чітким кроком йдуть до світу майбутнього, люблять по-своєму, та й звісно, погляд на сімейне життя у них також свій.

Джерело: https://bel-pobeda.ru/obshestvo/socialnaya-sfera/7044.html