Використання пластичних матеріалів в роботі з дітьми.

Хто в дитинстві не любив пластилін, не грався з глиною, або просто місив грязюку, намагаючись створити щось, може самому незрозуміле? А можливо, коли мама замішувала тісто, ви любили скручувати кренделики у вигляді образів, або ліпили з огарочка воску чоловічка?

В сучасному просторі можливостей більше! Робота з пластичними матеріалами, такими як тісто різних видів, пластилін, пластилінова паста, моделін, самозастигаюча паста, глина, віск, тощо — це методика, яка допомагає актуалізувати на символічному рівні динаміку внутрішнього світу людини, дозволяє відредагувати, усвідомити і переробити психотравматичний досвід. Це безпечний спосіб розрядки руйнівних тенденцій, який спирається на здоровий потенціал психіки, вдається до ресурсів, сприяє навчанню новим моделям поведінки та розвитку творчості.

Тандем дитини та роботи з пластичними матеріалами дає дивовижні результати:

• допомагає нормалізувати процеси збудження та гальмування;
• надає можливість навчитися керувати собою;
• позбавляє від стресу;
• позбавляє від негативних емоційних станів;
• долає важкі переживання;
• розвиває творчі здібності;
• розвиває самопізнання та розкриття внутрішнього потенціалу;
• розвиває різнобічний розвиток особистості;
• надає можливість відчути себе творцем.

Протипоказання у використанні пластичних матеріалів:

• Підвищене почуття огиди (до деяких видів пластичних матеріалів)
• Страх перед незнайомою консистенцією (дуже часто у дітей з особливими освітніми потребами).
• Неприємний запах для деяких дітей (пластилін, самозастигаюча паста)
• Липне до рук (тісто, холодний фарфор)
• Ранки на руках (солоне тісто)
• Захворювання шкіри
• Алергічні реакції на матеріали (віск, аромамасла в лизуні, хендгамі)
• Нещодавня смерть близьких (віск)
• Серйозні порушення психіки.

Вимоги до роботи з пластичними матеріалами.

1. Бажання дитини (коли дитина не сприймає матеріал примушувати не варто).
2. У деяких дітей є страх перед невідомим матеріалом (особливо у дітей з особливими освітніми потребами), тому дорослий обов’язково попередньо знайомить дитину з матеріалом.
3. Практики роботи з використанням пластичних матеріалів не рекомендується використовувати на першій зустрічі.
4. З пластичними матеріалами необхідно працювати повільно, краще під музику.
5. Потрібно бути готовим, що у клієнта замість ресурсу може піднятися багато важких переживань.
6. Обережно використовувати пластичні матеріали в ситуації переживання горя, втрати, в депресії.
7. У разі виникнення неприємного запаху — матеріал до роботи з дитиною непридатний.
8. Матеріали потрібно правильно зберігати, в закритій тарі.

Отже, пластичні матеріали передають характер і емоції людини. Є чимало дітей, яким складно контролювати свої емоції і завдяки ліпленню дитина може навчитися керувати собою, контролювати емоції, володіти ними. Самостійно дитина може виліпити своє бажання або ідею, гармонізувати свій внутрішній стан. Робота з м'яким та пластичним матеріалом заспокоює, знімає напругу та тривогу, дозволяє вести себе природньо і невимушено. Завдяки взаємодії дитини з пластичними матеріалами створюються умови для зниження тривожності, зняття м'язових зажимів, для емоційної розрядки дітей.

При виборі пластичних матеріалів для занять із дітьми обов’язково враховувати індивідуальні та вікові особливості дитини з метою попередження нанесення шкоди здоров'ю дитини.

Діти починаючи з 1 року можуть взаємодіяти з тістом, виготовленим мамою власноруч, пофарбованим харчовими барвниками. Дітям віком до 3-х років рекомендується давати натуральний пластичний матеріал виготовлений з продуктів харчування.

Ігри-знайомства з пластичними матеріалами

Запропоновані ігри-знайомства які можливо використовувати як в арт-терапевтичних підходах (терапія, корекція, реабілітація, діагностика, розвиток), так і в арт-педагогічних підходах (навчання, розвиток) в роботі з дітьми.

Доречно зазначити, що ігри-знайомства можуть проходити не тільки в індивідуальній формі, а й в груповій та парній роботі (мама-дитина), що дає високі показники, які відбуваються в розвитку та навчанні у дітей від 1 року.

При виконанні будь якої техніки перший етап повинен бути проведений у вигляді ігор-знайомств з матеріалом, який буде запропонований або вибраний дитиною.

Ігри-знайомства з використанням різних видів тіста та пластиліну

• Натискання руками або пальцями на шматочок пластиліну або тіста.
• Відщипування. Відділення від великого шматка пластиліну невеликих шматочків за допомогою великого і вказівного пальців руки. Для цього спочатку прищипують з краю великого шматка невеликий шматочок пластиліну, а потім відривають його.
• Шльопання. Поплескування долонею з прямими пальцями по пластиліну (тісту).
• Сплющення. Стискання шматка пластиліну з метою надання йому плоскої форми. Невеликий шматочок пластиліну сплющується двома пальцями — великим і вказівним. Середній шматочок притискають за допомогою долоньки до плоскої поверхні.
• Скочування. Формування великих або маленьких кульок за допомогою кругових рухів між прямими долонями або долонею і столом.
• Натискання. Натискання на скачану кульку пластиліну вказівним пальцем з метою отримання пластилінового коржа в певному місці на плоскій основі виробу.
• Розмазування. Натискання на скачану кульку вказівним пальцем і відтягування його в потрібному напрямку з метою отримання пластилінової лінії на плоскій основі виробу.
• Вдавлювання. Розташування пластилінових  предметів на твердій основі та прикріплення їх шляхом натискання пальцем.
• Видавлювання. З допомогою медичного шприца або шприца для творчості.
• Скочування. Формування кульок з невеликих шматочків пластиліну шляхом їх катання круговими рухами між великим і вказівним (або середнім) пальцями руки.
• Розкочування. Формування зі шматка пластиліну (тіста) «ковбасок» (фігур циліндричної форми різного розміру) шляхом скочування його рухами вперед-назад між прямими долонями або долонею і столом.
• Розрізання. Розподіл шматка пластиліну за допомогою стеків на шматочки меншого розміру.
• Прикладання деталей виробу одна до іншої, потім несильне придавлювання їх один до одного.
• Загострення. Відтягування пальцями краю поверхні кульки або додаткове розкочування одного з країв ковбаски одним або двома — трьома пальцями до отримання гострого кінця.
• Нанизування. Почергове надягання пластилінових деталей на паличку або дріт з метою з’єднання деталей виробів.

Отже,  робота з пластичними матеріалами:

1. Допомагає дітям порозумітися та творити через спільну креативну діяльність.
2. Розвиває здатність висловлювати свої почуття на символічному та вербальному рівні.
3. Сприяти становленню довільної регуляції поведінки та усвідомленню у дітей своїх почуттів, переживань, спонукати дітей до роздумів, самодослідження, особистісного зростання.
4. Сприяє розвитку психічних процесів.
5. Дає можливість соціалізувати дітей (в тому числі дітей з особливими освітніми потребами).

Матеріали із книги Стреж Людмили «Пластичні матеріали в роботі з дітьми».