Використання пластичних матеріалів в роботі з дітьми.

Використання пластичних матеріалів в роботі з дітьми.

Хто в дитинстві не любив пластилін, не грався з глиною, або просто місив грязюку, намагаючись створити щось, може самому незрозуміле? А можливо, коли мама замішувала тісто, ви любили скручувати кренделики у вигляді образів, або ліпили з огарочка воску чоловічка?

В сучасному просторі можливостей більше! Робота з пластичними матеріалами, такими як тісто різних видів, пластилін, пластилінова паста, моделін, самозастигаюча паста, глина, віск, тощо - це методика, яка допомагає актуалізувати на символічному рівні динаміку внутрішнього світу людини, дозволяє відредагувати, усвідомити і переробити психотравматичний досвід. Це безпечний спосіб розрядки руйнівних тенденцій, який спирається на здоровий потенціал психіки, вдається до ресурсів, сприяє навчанню новим моделям поведінки та розвитку творчості.

Тандем дитини та роботи з пластичними матеріалами дає дивовижні результати:

допомагає нормалізувати процеси збудження та гальмування;
надає можливість навчитися керувати собою;
позбавляє від стресу;
позбавляє від негативних емоційних станів;
долає важкі переживання;
розвиває творчі здібності;
розвиває самопізнання та розкриття внутрішнього потенціалу;
розвиває різнобічний розвиток особистості;
надає можливість відчути себе творцем.

Протипоказання у використанні пластичних матеріалів:

Підвищене почуття огиди (до деяких видів пластичних матеріалів)
Страх перед незнайомою консистенцією (дуже часто у дітей з особливими освітніми потребами).
Неприємний запах для деяких дітей (пластилін, самозастигаюча паста)
Липне до рук (тісто, холодний фарфор)
Ранки на руках (солоне тісто)
Захворювання шкіри
Алергічні реакції на матеріали (віск, аромамасла в лизуні, хендгамі)
Нещодавня смерть близьких (віск)
Серйозні порушення психіки.

Вимоги до роботи з пластичними матеріалами.

Бажання дитини (коли дитина не сприймає матеріал примушувати не варто).
У деяких дітей є страх перед невідомим матеріалом (особливо у дітей з особливими освітніми потребами), тому дорослий обов’язково попередньо знайомить дитину з матеріалом.
Практики роботи з використанням пластичних матеріалів не рекомендується використовувати на першій зустрічі.
З пластичними матеріалами необхідно працювати повільно, краще під музику.
Потрібно бути готовим, що у клієнта замість ресурсу може піднятися багато важких переживань.
Обережно використовувати пластичні матеріали в ситуації переживання горя, втрати, в депресії.
У разі виникнення неприємного запаху - матеріал до роботи з дитиною непридатний.
Матеріали потрібно правильно зберігати, в закритій тарі.

Отже, пластичні матеріали передають характер і емоції людини. Є чимало дітей, яким складно контролювати свої емоції і завдяки ліпленню дитина може навчитися керувати собою, контролювати емоції, володіти ними. Самостійно дитина може виліпити своє бажання або ідею, гармонізувати свій внутрішній стан. Робота з м'яким та пластичним матеріалом заспокоює, знімає напругу та тривогу, дозволяє вести себе природньо і невимушено. Завдяки взаємодії дитини з пластичними матеріалами створюються умови для зниження тривожності, зняття м'язових зажимів, для емоційної розрядки дітей.

При виборі пластичних матеріалів для занять із дітьми обов’язково враховувати індивідуальні та вікові особливості дитини з метою попередження нанесення шкоди здоров'ю дитини.

Діти починаючи з 1 року можуть взаємодіяти з тістом, виготовленим мамою власноруч, пофарбованим харчовими барвниками. Дітям віком до 3-х років рекомендується давати натуральний пластичний матеріал виготовлений з продуктів харчування.

Ігри-знайомства з пластичними матеріалами

Запропоновані ігри-знайомства які можливо використовувати як в арт-терапевтичних підходах (терапія, корекція, реабілітація, діагностика, розвиток), так і в арт-педагогічних підходах (навчання, розвиток) в роботі з дітьми.

Доречно зазначити, що ігри-знайомства можуть проходити не тільки в індивідуальній формі, а й в груповій та парній роботі (мама-дитина), що дає високі показники, які відбуваються в розвитку та навчанні у дітей від 1 року.

При виконанні будь якої техніки перший етап повинен бути проведений у вигляді ігор-знайомств з матеріалом, який буде запропонований або вибраний дитиною.

Ігри-знайомства з використанням різних видів тіста та пластиліну

Натискання руками або пальцями на шматочок пластиліну або тіста.
Відщипування. Відділення від великого шматка пластиліну невеликих шматочків за допомогою великого і вказівного пальців руки. Для цього спочатку прищипують з краю великого шматка невеликий шматочок пластиліну, а потім відривають його.
Шльопання. Поплескування долонею з прямими пальцями по пластиліну (тісту).
Сплющення. Стискання шматка пластиліну з метою надання йому плоскої форми. Невеликий шматочок пластиліну сплющується двома пальцями - великим і вказівним. Середній шматочок притискають за допомогою долоньки до плоскої поверхні.
Скочування. Формування великих або маленьких кульок за допомогою кругових рухів між прямими долонями або долонею і столом.
Натискання. Натискання на скачану кульку пластиліну вказівним пальцем з метою отримання пластилінового коржа в певному місці на плоскій основі виробу.
Розмазування. Натискання на скачану кульку вказівним пальцем і відтягування його в потрібному напрямку з метою отримання пластилінової лінії на плоскій основі виробу.
Вдавлювання. Розташування пластилінових предметів на твердій основі та прикріплення їх шляхом натискання пальцем.
Видавлювання. З допомогою медичного шприца або шприца для творчості.
Скочування. Формування кульок з невеликих шматочків пластиліну шляхом їх катання круговими рухами між великим і вказівним (або середнім) пальцями руки.
Розкочування. Формування зі шматка пластиліну (тіста) «ковбасок» (фігур циліндричної форми різного розміру) шляхом скочування його рухами вперед-назад між прямими долонями або долонею і столом.
Розрізання. Розподіл шматка пластиліну за допомогою стеків на шматочки меншого розміру.
Прикладання деталей виробу одна до іншої, потім несильне придавлювання їх один до одного.
Загострення. Відтягування пальцями краю поверхні кульки або додаткове розкочування одного з країв ковбаски одним або двома - трьома пальцями до отримання гострого кінця.
Нанизування. Почергове надягання пластилінових деталей на паличку або дріт з метою з’єднання деталей виробів.

Отже, робота з пластичними матеріалами:

Допомагає дітям порозумітися та творити через спільну креативну діяльність.
Розвиває здатність висловлювати свої почуття на символічному та вербальному рівні.
Сприяти становленню довільної регуляції поведінки та усвідомленню у дітей своїх почуттів, переживань, спонукати дітей до роздумів, самодослідження, особистісного зростання.
Сприяє розвитку психічних процесів.
Дає можливість соціалізувати дітей (в тому числі дітей з особливими освітніми потребами).

Матеріали із книги Стреж Людмили «Пластичні матеріали в роботі з дітьми».