Лінь вчитися.

А можливо проблеми із зором?

Чому діти списують, втомлюються і не хочуть вчитися

   Проблеми із зором у дітей діагностувати часом складніше, ніж всі інші захворювання. Дитина може навіть не підозрювати, що погано бачить - він вже звик жмуритися або дивитися у книгу із близької відстані і сприймає це як норму, ні на що не скаржиться. Разом з лікарем-офтальмологом і консультантом CooperVision Мариною Лівадіною з'ясовуємо, за якими ознаками можна запідозрити, що у дитини погіршився зір, і коли слід звертатися до лікаря.

Як зрозуміти, що у дитини проблеми із зором?

   Залежно від віку проблеми із зором у дітей проявляються по-різному. У групі ризику, як правило, діти зі зниженим імунітетом, а саме: ті, які не повноцінно харчуються, мають дефіцити певних вітамінів. Плюс до зниження зору схильні недоношені діти, із хронічними захворюваннями або після лікування важких патологій і травм - пневмонії, туберкульозу, травм голови і хребта. Але всіх їх можна розділити на три великі групи.

Немовлята і дошкільнята (до 5-6 років)

   Тут головне - зрозуміти, чи нормально розвивається зір у дитини, тому що сама вона поки не може визначити це і чітко сформулювати свої скарги. Про проблеми можна задуматись, якщо дитина не реагує на обличчя батька або на іграшку перед обличчям, на яскраве світло в кімнаті (наприклад, не мружиться). Можна закрити дитині долонею одне око і показати іграшку або яскравий малюнок, а потім закрити інший. Якщо при закриванні одного з очей дитина абсолютно спокійна, а при закриванні іншого турбується значить, можна припустити, що одне її око бачить гірше (але підтвердити або спростувати це може тільки офтальмолог).

Школярі молодшої школи (6-10 років)

   Діти в цьому віці можуть самі поскаржитися на дискомфорт, але на деякі «червоні прапорці» варто звертати увагу і батькам. По-перше, цей вік - час початкової школи. Діти багато пишуть, читають, користуються гаджетами. У нормі між очима і екраном, книгою або зошитом має бути 35-40 сантиметрів - це довжина ліктя.

Ставимо лікоть на стіл, упираємось в кулак чолом - отримуємо найбезпечнішу для очей відстань

   Якщо ж дитина при читанні або письмі опускає голову нижче і нижче або підносить гаджет чи книгу надто близько до очей, значить, можна припустити, що її зорова система не відповідає нормі. Це може говорити про розвиток короткозорості або сигналізувати про проблеми із хребтом або м'язами спини.

   Наступний момент - мруження. Дитина може мружити обидва ока, а може пальцем відтягувати зовнішні куточки очей. Така поведінка може свідчити про те, що у дитини серйозні проблеми із зором. І непряма ознака, яку часто помічають вчителі, - дитина погано бачить із дошки, проситься підійти ближче або взагалі дивиться у зошит сусіда. Все це привід задуматися про те, що у дитини погіршився зір. І позапланово відвідати офтальмолога.

   Про те, що дитина швидко втомлюється - наприклад, 20 хвилин робить уроки, а потім відволікається, - теж можна розповісти лікарю. Така поведінка, знову-таки, може бути пов'язана із зором.

Підлітки (старше 10 років)

   Діти в цьому віці вже самі можуть поскаржитись на проблеми із зором. Нерідко вони беруть чужі окуляри - наприклад, коли однокласник носить окуляри, а дитина приміряючи розуміє, що так видно краще.

В якому віці відвідувати офтальмолога

   Незалежно від того, турбує дитину щось чи ні, потрібно проходити планові огляди. За графіком дошкільнят водять до офтальмолога в один рік, три роки і перед вступом до школи, тобто у 6-7 років. Учням початкової школи рекомендується відвідувати лікаря в 10 років, підліткам - в 13, 15, 16 і в 17 років - із переходом у дорослу поліклініку.

   Важливо сказати, що, якщо лікар виявляє короткозорість, він повинен відразу ж виписати корекцію - окуляри, а далі можуть бути і контактні лінзи. Якщо корекція не призначена, хвороба може погіршитись.

Як запобігти проблемам із зором

   Основна проблема школярів - короткозорість. Менш часто далекозорість та астигматизм. Вони можуть поєднуватися із іншими проблемами, але найчастіше це діагнози вроджені. Тому в молодшому віці дітей частіше обслідують на предмет далекозорості та астигматизму, а чим старше стає дитина, тим частіше виявляється короткозорість. Окрім корекції погіршення зору (лікування призначає лікар), рекомендації для всіх однакові.

Організувати робоче місце

   Зорова система, як і будь-яка інша, втомлюється, якщо багато працює. Зокрема, якщо це робота на близькій відстані. Тому перша порада - під час роботи за комп'ютером витримувати дистанцію в 35-40 сантиметрів. Так зорова система буде працювати збалансовано, не напружуючись.

   Важливо організувати робоче місце так, щоб дитині було зручно сидіти, щоб екран комп'ютера знаходився згідно правил, буквально на кілька сантиметрів, і їй не доводилося б закидати голову або, навпаки, її нахиляти.

   Коли дитина читає або пише, ми дотримуємося «правила ліктя». Іноді батьки і вчителі лають дитину, якщо вона підпирає голову рукою, але коли вона ставить лікоть під прямим кутом на стіл, а на кулак кладе голову, це дозволяє їй дотримуватися правильної відстані. Потрібен зручний стілець, щоб дитина сиділа із прямою спиною.

Читати потрібно за столом, а не лежачи. Тому що, коли людина лежить, її очі теж можуть напружуватися - за рахунок напруги в шиї.

   І останній момент - освітлення. У кімнаті має бути світло: це може бути світло від вікна або штучне світло, плюс джерело світла на письмовому столі. Поставте лампу так, щоб світло потрапляло на зошит або книгу, щоб не було тіней, щоб лампа не світила в очі дитині.

   Батькам важливо зрозуміти, що дитина - це не доросла. І якщо якісь умови роботи дорослому не доставлять дискомфорту, то діти ростуть, організм розвивається. Порушення очевидних правил призводять до неприємних наслідків. І якщо у дорослого після довгої роботи втомляться очі і шия, то у дитини це може стати причиною порушення зору.

Час для роботи та відпочинку

   Ніяке навантаження не зашкодить, якщо робити перерви. Справа в тому, що читати, писати або дивитися в телефон не страшно. Погано, коли ми це робимо без перерви. Потрібно кожні 35-40 хвилин ставити нагадування, щоб дитина розминалася, відпочивала. Якщо дитина робила уроки, нехай відпочине 10-15 хвилин. А якщо після уроків вона грає у комп'ютер або сидить у телефоні, то, це та ж робота. Є правило 20-20-20 - кожні 20 хвилин на 20 секунд переводити погляд на 20 футів (це близько шести метрів). Для школярів актуальний проміжок 40-15 хвилин - як урок і зміна.

Відправитися на прогулянку

Вчені переконані (дослідження Скотта Ріда «Міопія і навколишнє зорове середовище») - діти повинні не менше двох годин на день проводити на вулиці, на свіжому повітрі, і краще у світлий час доби. Важливо також, щоб дитина займалася якимись загально зміцнюючими видами спорту, будь якою активністю.

Що робити, якщо у дитини короткозорість?

   Важливо регулярно відвідувати офтальмолога. Адже, коли дитина росте, із нею росте і її короткозорість. І чим раніше з'являється короткозорість, тим сильніше вона може прогресувати. Якщо короткозорість з'явилася у 6, 8, 10 років, є ризик, що вона буде високою, і ймовірність ускладнень вища. Але навіть якщо вона з'явилася в 13-14 років, потрібно спостерігати за перебігом хвороби, уповільнювати її, спілкуватися з фахівцем. Справа в тому, що сама дитина не помітить, що в окулярах стало видно гірше.

   Якщо короткозорість з'явилася,то вона, на жаль, нікуди не дінеться. Але є способи, які дозволяють не тільки покращити зір, але і допомогти уповільнити розвиток короткозорості.

Бажаємо всім здоров’я та ясного погляду!