Сімейна терапія

Сімейна терапія — це один із видів надання послуг психотерапевта, на якому відбувається взаємодія з одним або декількома членами сім’ї. Така терапія є досить важливою для пар, які мають проблеми зі спілкуванням у колі сім’ї, або мають інші сімейні проблеми, які потребують обговорення у терапевтичному колі, разом із психологом або психологами. Це допомагає парам обговорити давні почуття, образи, розв’язати проблеми у стосунках та зміцнити родину в єдине.

   Сімейна психотерапія завжди проводиться поетапно:

• Перший етап — робота з проблемним членом родини, зазвичай це дитина. На цьому етапі батьки повинні зрозуміти, що в родині не усе гаразд та потрібно розв’язати проблему.
• Другий етап — тут вже підключають інших членів родини, де вони усвідомлюють свою відповідальність за результат терапії.

   Сімейна терапія проводиться як індивідуально, так і в групі, де психотерапевт спілкується з кожним членом родини наодинці, а потім з усіма одразу, щоб побачити родину як одне ціле.

  “Сімейна психотерапія завжди проводиться в комплексі, коли психотерапевт включає батьків і дітей в активне обговорення проблеми, що склалися, потенціюючи пошук виходу з проблемної ситуації, виконуючи функцію необхідного та дієвого каталізатора.” —  Юрценюк Ольга Сидорівна — доктор медичних наук, професор кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка Буковинського державного медичного університету.

   Однак, перед тим як піти на сеанс до психолога для отримання допомоги, потрібно розуміти такі речі:

• Психотерапевт не завжди може допомогти, тому не несе відповідальності за покращення стосунків (зазвичай допомога може бути марною, через небажання розв’язати проблему, навіть одного члена родини);
• Кожен член родини повинен розуміти свою роль у проблемах стосунків з родиною (зазвичай партнеру легше звинуватити іншого, ніж узяти провину на себе, тому якщо зараз ви не готові це робити, то під час консультації це обов’язково відбудеться);
• Кожен повинен думати та зрозуміти те, що для вас значать ваші стосунки, та чи готові ви до змін (спочатку зміни можуть бути для вас важкими, але це обов’язково буде пропрацьовано з психотерапевтом на сеансах терапії).

      Проблеми в сім’ї бувають у кожної родини, тому цього не треба стидатись, а потрібно вирішувати! Найчастіше це пов’язано з психічним здоров’ям у сім’ї, поведінкою або стресовими ситуаціями. Загальні проблеми містять:

• Сварки;
• Особисті травми;
• Фінансові проблеми;
• Проблеми із психічним здоров’ям;
• Розлучення батьків.

Сімейна психотерапія — це профілактика розладів психіки, та запобігання нових захворювань.

   Мета сімейної психотерапії:

• Збільшення комунікацій у родині;
• Руйнування стереотипів;
• Поява нових способів спілкування між родиною;
• Збільшення висловлювань членів родини про свої бажання;
• Розуміння членів родини, яку роль вони мають у сім’ї, їх значущість та залежність одного від одного;
• Вміння виражати свої почуття та емоції, та вміти правильно керувати ними.

  Сімейна терапія зазвичай виділяє 4 етапи:

    1) Сімейний діагноз та діагностичний етап;

    2) Вирішення  конфлікту всередині родини та його ліквідація;

    3) Реконструктивний етап;

    4) Підтримувальний етап.

   На етапі сімейного діагнозу визначають тип порушення сімейних відносин з урахуванням індивідуальних та особистісних властивостей кожного із членів родини. Діагностика відбувається у процесі, коли психотерапевт разом із сім’єю ведуть розмови, на яких висуваються проблемні гіпотези, які були виявлені у ході діагностики, та перевіряються.

  На другому етапі йде виявлення та прояснення джерел сімейного конфлікту, які були виявлені у ході розмов психотерапевта з родиною, та ліквідується конфлікт за допомогою емоційних реагувань кожного члена родини, який був задіяний у цьому конфлікті, в результаті адекватного контакту з психотерапевтом. Такі дії допомагають  вести нормальні перемовини у родині.

 Під час реконструкції відносин відбувається  обговорення проблем. На цьому етапі родина навчається правилам конструктивної суперечки за допомогою тренінгу рольової поведінки.

 І останній — опорний етап. На ньому родина закріплює навички спілкування та нові стратегії поведінки у сімейних стосунках, які були набуті на попередніх етапах. Та відбувається консультування та корекція набутих навичок.

   Якщо ви помітили проблему у вашій родині та хочете її вирішити — обов’язково зверніться за допомогою до психотерапевта. Головна мета лікаря — допомогти вам та вашій родині, дивлячись на вашу проблему під іншим кутом, а не знайти винного у цій ситуації. Головне задля розв’язання вашої проблеми — бажання пропрацювати її, та повернути злагоду у свою родину.